Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.06.2026 р. № 3807/ІПК/99-00-21-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України відповідно до статті 52  Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення                                      Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації та повідомляє наступне.

Товариство здійснює придбання у виробника та подальшу реалізацію на внутрішньому ринку України палива альтернативного для дизельних         двигунів – біодизельного пального на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Товариство на даний час придбаває та реалізує «чистий FAME (B100)», який класифіковано виробником за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3826 00 10 00. У подальшому Товариство планує придбавати  у виробника «суміш В40», що складається з 68 %  дизельного пального та 32 % «FAME», як альтернативне паливо. Проте виробником повідомлено, що акредитовані лабораторії в Україні, відповідно до методики, передбаченої чинним ДСТУ України, можуть лише констатувати в «суміші В40» (вміст «FAME» понад 22 %) без зазначення точного відсоткового показника.

В той же час у зверненні Товариством не зазначено класифікацію                   «суміші В40» за кодом згідно УКТ ЗЕД.

У зв’язку із зазначеним Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Чи має право Товариство здійснювати придбання та реалізацію біодизельного пального («FAME» – метилові ефіри жирних кислот), як у формі чистого продукту (В100), так і у складі суміші з дизельним пальним (В40) на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі?

2. Чи має право Товариство здійснювати реалізацію чистого «FAME (В100)», що має чинний сертифікат якості, на підставі документів виробника без проведення додаткових лабораторних досліджень для цілей податкового та акцизного обліку?

3. Чи має право Товариство застосовувати для цілей податкового та акцизного обліку код згідно з УКТ ЗЕД 3826 00 10 00 до                                           «суміші В40» (68% дизельного пального та 32% «FAME») на підставі документів виробника?

4. Чи є достатніми для цілей податкового та акцизного обліку як чистого «FAME (B100)», так «суміші В40», наступні документи виробника для підтвердження відповідності товару, реальності господарських операцій належного документального оформлення обігу пального, а саме:

ліцензія на право виробництва пального за кодом згідно  УКТ ЗЕД 3826 00 10 00;

сертифікати відповідності;

протоколи випробувань;

паспорти якості;

внутрішні технічні умови;

регламенти технічного процесу виробництва «FAME» та «В40»;

повна бухгалтерська звітність щодо надходження сировини (олія рослинна, ментол, КОН, дизельне паливо) та методики контролю якості шляхом розбавлення 50/50?

5. Чи виникають у покупця (Товариства) додаткові обов’язки у сфері ліцензування, виробництва пального або акцизного адміністрування у випадку придбання та подальшої реалізації чистого «FAME» та/або «суміші В40» за умови відсутності зміни їх складу, змішування та переробки?

6. Чи вважається подальша реалізація чистого «FAME (В100)» та/або            «суміші В40» операцією з реалізації пального без ознак виробництва пального за умови збереження первинних характеристик продукції та її коду згідно               з УКТ ЗЕД 3826 00 10 00?

7. Чи може відсутність в Україні затвердженого ДСТУ щодо методики визначення вмісту «FAME» понад 22% бути підставою для:

- невизнання податкового або акцизного обліку платника;

- невизнання акцизних накладних;

- застосування штрафних санкцій,

за умови наявності повного пакета документів від виробника, а саме: сертифікатів відповідності, протоколів випробувань, паспортів якості, внутрішніх технічних умов (ТУ), регламентів технічного процесу виробництва «FAME» та «суміші В40», повної бухгалтерської звітності щодо надходжень сировини (олія рослинна, ментол, КОН, дизельне паливо) та методики контролю якості  шляхом розбавлення 50/50?

8. Чи несе покупець (Товариство) відповідальність за методику визначення вмісту «FAME», яка застосовується виробником, у випадку придбання продукції та її подальшої реалізації без зміни складу і характеристик?

 

Щодо питання 1, 5

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначено Законом України            від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 3817:

виробництво пального – діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу, інших видів сировини, у тому числі невикопної біологічно відновлюваної сировини органічного походження (біомаси), в результаті якої отримується пальне та інші продукти переробки, а також діяльність із змішування пального (крім скрапленого газу) і добавок (присадок) в обсязі понад 1 відсоток загального об’єму пального (пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 3817);

оптова торгівля пальним – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб’єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю  пальним, іншим  суб’єктам  господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне.

Не вважається оптовою торгівлею пальним заправлення пальним за договором підряду, що відноситься до власного споживання відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (пункт 63 частини першої статті 1 Закону № 3817).

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 3817 термін «пальне» вживається у значенні, наведеному у Кодексі.

Згідно з підпункт 14.1.1411 пункт 14.1 статті 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункті 215.3 статті 215 Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 3817 не вважається виробництвом пального змішування пального, яке класифікується за різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, у результаті якого отримується пальне, що відноситься до одного з кодів УКТЗЕД пального, що змішувалося, змішування скрапленого газу, визначеного у підпункті 230.1.3 пункті 230.1 статті 230 Кодексу, а також змішування пального (крім скрапленого газу) і добавок (присадок) до пального в обсязі до 1 відсотка включно.

Таке змішування пального може здійснюватися в місцях зберігання пального, у тому числі в місцях зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, місцях оптової та/або роздрібної торгівлі пальним суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію відповідно на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, на право оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним.

Згідно з частиною шостою статті 29 Закону № 3817 оптова торгівля пальним (крім оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі) та роздрібна торгівля пальним здійснюються виключно з місць оптової або роздрібної торгівлі пальним відповідно.

Оптова торгівля пальним за відсутності місць оптової торгівлі здійснюється:

з місця/в місці зберігання пального, оптової торгівлі пальним, в якому ліцензіат здійснює придбання та/або отримує послуги із зберігання пального, за умови що відпуск пального здійснюється суб’єктом господарювання, який отримав відповідно ліцензію на право зберігання пального, на право оптової торгівлі пальним у такому місці;

у транспортному засобі, на якому переміщується та/або в якому зберігається пальне.

Отже, за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі Товариство може здійснювати діяльність з пальним, яка відповідає нормам абзаців другого-четвертого частини шостої статті 29 Закону № 3817.

Водночас діяльність із змішування пального (крім скрапленого газу) і добавок (присадок) в обсязі понад 1 відсоток загального об’єму пального, потребує отримання ліцензії на право виробництва пального.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 Кодексу платник податку при ввезенні на митну територію України, зокрема, пального, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу, або реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої  платником  особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).

Згідно з пунктом 231.3 статтею 231 Кодексу акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального чи в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Відповідно до пункту 231.3 статті 231 Кодексу особа, яка реалізує пальне, зобов’язана скласти акцизну накладну в двох примірниках у разі реалізації пального, зокрема, з акцизного складу до акцизного складу пересувного, з акцизного складу пересувного до акцизного складу, з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного.

Особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов’язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в ЄРАН, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу - отримувачу пального.

Розпорядник акцизного складу/розпорядник  акцизного  складу пересувного – отримувач пального зобов’язаний зареєструвати другий примірник такої акцизної накладної в ЄРАН після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в ЄРАН та отримання пального на акцизний склад/акцизний склад пересувний.

Згідно з пунктом  232.1 статті 232 Кодексу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового ведеться облік обсягів пального, зокрема, в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних та акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом.

В зазначеній у пункті 232.3 статті 232 Кодексу формулі, за якою обчислюється обсяг пального, на яке платник податку може зареєструвати акцизні накладні, враховуються, зокрема, загальний обсяг пального за отриманими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в ЄРАН, що підтверджено другим примірником акцизної накладної, зареєстрованим в ЄРАН, та загальний обсяг пального за виданими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в ЄРАН.

Зміна показника обсягу за виданими акцизними накладними відбувається у день реєстрації акцизної накладної в ЄРАН, а зміна показника обсягу пального за отриманими акцизними накладними - у день реєстрації другого примірника акцизної накладної.

Отже, якщо Товариство здійснює реалізацію (фізичний відпуск, відвантаження) пального, воно зобов’язане, при здійсненні такої реалізації, складати акцизні накладні та реєструвати їх в ЄРАН у терміни, встановлені          статтею 231 Кодексу.

 

Щодо питання 2, 6

Згідно з підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу товар, який класифікується за кодами згідно з УКТ ЗЕД 3826 00 10 00  є підакцизним товаром.

Ставки акцизного податку, за якими обчислюється акцизний податок при справлянні податку з цих товарів та перелік підакцизних товарів, що відповідають певним кодам товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД та їх описом згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним, встановлені підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Підпунктом 215.3.4 пунктом 215.3 статтею 215 Кодексу встановлена ставка акцизного податку на товар (продукцію) за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3826 00 10 00, 3826 00 90 00 та описом «біодизель та його суміші (що не містять або містять менш як 70 мас. % нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід) на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот».

 Відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.

Об'єктами оподаткування акцизним податком є операції реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів, зокрема, пального понад обсяги, що:

отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 вказаного пункту, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних                           (підпункт 213.1.12  пункту 213.1 статті 213 Кодексу).

Згідно з пунктом 216.12 статті 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань щодо операцій, визначених у підпункті 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, є дата реалізації таких обсягів, зокрема, пального.

Під реалізацією пального розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Згідно абзацу шостого пункту 215.1 статі 215 Кодексу до підакцизних товарів належить пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД).

 Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

- у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

- при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію, зокрема, пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб &n