Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.06.2026 р. № 3808/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих питань застосування юридичною особою спрощеної системи оподаткування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України   від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи. Основним видом економічної діяльності є дiяльнiсть у сферi права (КВЕД 69.10). Товариство має чинну Ліцензію на здійснення охоронної діяльності та планує внесення відповідних змін у перелік КВЕД підприємства та буде додано один з додаткових КВЕДів 80.10 «Діяльність приватних охоронних служб».

Враховуючи зазначене, Товариство, посилаючись на норми податкового законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є наявність у Реєстрі платників єдиного податку додаткового (не основного) коду  КВЕД 80.10 «Діяльність приватних охоронних служб»  підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ? Якщо так, то на підставі якої саме норми права, нормативно-правового акту та в межах яких повноважень контролюючим органом робиться такий висновок?
2. Чи є наявність у Реєстрі платників єдиного податку додаткового (не основного) коду  КВЕД 80.20 «Обслуговування систем безпеки»  підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи у випадку, якщо суб’єкт господарювання фактично не здійснює такого виду діяльності? Якщо так, то на підставі якої саме норми права, нормативно-правового акту та в межах яких повноважень контролюючим органом робиться такий висновок?
3. Чи є сам по собі факт наявності основного коду КВЕД 80.10 «Діяльність приватних охоронних служб» достатньою та самостійною підставою  для анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за відсутності фактичного здійснення охоронної діяльності ? Якщо так, то на підставі якої саме норми права та в межах яких повноважень контролюючим органом робиться такий висновок?
4. Чи застосовується обмеження, прямо встановлене Законом України                       від 03.12.2025 № 4698 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698) стосовно основного КВЕД 80.10 виключно до суб’єктів, у яких охоронна діяльність  визначена як основний вид діяльності, чи також до суб’єктів, які мають відповідний код КВЕД виключно як додатковий?
5. Яка саме подія, на думку контролюючого органу, є моментом виникнення підстав для втрати права на спрощену систему оподаткування: внесення КВЕД до в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. (далі - ЄДР); внесення КВЕД до Реєстру платників єдиного податку; фактичне укладення договорів; отримання доходу від відповідного виду діяльності; чи інша обставина?
6. Який порядок дій платника податків для збереження права на спрощену систему  оподаткування, якщо охоронна діяльність є лише формально зафіксованою в ЄДР, але не є фактичним основним видом господарської діяльності підприємства?
7. Якщо суб’єкт господарювання має відображений КВЕД 80.10 як додатковий  (не основний) у витязі з ЄДРПОУ, але фактично не здійснює цей вид діяльності , чи має він право не відображати даний додатковий («непрацюючий») КВЕД у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, на підставі якої формується витяг з Реєстру платників єдиного податку?
8. Чи застосовуються обмеження, встановлені Законом № 4698 стосовно КВЕДу 80.20 «Обслуговування систем безпеки» та КВЕДу 80.30 «Проведення розслідувань» у випадку, якщо вони є основними видами діяльності підприємства? Якщо так, то просимо роз’яснити: на підставі якої саме норми; якого нормативно- правового акту; якої офіційної методології та якого документа, що регулює правовідносини у сфері охоронної діяльності, зроблено висновок про віднесення КВЕДів 80.20 «Обслуговування систем безпеки» та КВЕДу 80.30 «Проведення розслідувань» до охоронної діяльності?
9. За якою методологією, правилами та нормативно-правовими актами підприємству – юридичній особі у формі ТОВ слід визначати, чи відноситься охоронна діяльність  до основного або додаткового виду діяльності підприємства?

У разі якщо позиція контролюючого органу полягає у тому, що обмеження поширюються також на додаткові КВЕДи або на КВЕДи 80.20 чи 80.30, просимо окремо зазначити:  конкретну норму Кодексу; конкретний нормативно-правовий акт; офіційне роз’яснення центрального органу виконавчої влади; та методологію визначення належності відповідної діяльності до охоронної?

 

Щодо першого - восьмого питання.

Відносини суб’єктів господарювання під час організації та здійснення ними охоронної діяльності регулюються Законом України від  22  березня 2012  року №  4616-VI «Про охоронну діяльність» (зі  змінами) (далі  – Закон №  4616).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 4616 терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

охоронна діяльність – надання послуг з охорони власності та громадян;

суб’єкт охоронної діяльності – суб’єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії;

охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього;

охорона фізичної особи - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення особистої безпеки, життя та здоров'я індивідуально визначеної фізичної особи (групи осіб) шляхом запобігання або недопущення негативного безпосереднього впливу факторів (діяльності або бездіяльності) протиправного характеру.

Згідно зі статтею  5 Закону №  4616 визначено, що суб’єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги:

1) охорона майна громадян;

2) охорона майна юридичних осіб;

3) охорона фізичних осіб.

Ліцензування охоронної діяльності здійснюється в порядку, визначеному згідно із Законом України від  02  березня 2015  року №  222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (зі  змінами) (далі  – Закон №  222).

Пунктом 1² частини першою статті 1 Закону №  222 визначено, що припинення дії ліцензії повністю або частково - позбавлення суб’єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

Підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково зазначено в частині дванадцятій статті 16                         Закону № 222.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою  1 розділу XIV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Юридична особа, яка обирає спрощену систему оподаткування відповідно до пункту 298.3 статті 298 Кодексу у заяві зазначає обов'язкові відомості, зокрема, обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Згідно зі змінами, внесеними до пункту 291.5 статті 291 Кодексу                           Законом № 4698, який набрав чинності з 01.01.2026, перелік видів діяльності, заборонених для здійснення платниками єдиного податку, доповнено охоронною діяльністю.

Зокрема, відповідно до підпункту 11 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють охоронну діяльність.

Методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора                    ДК 009:2010 «Класифікації видів економічної діяльності» (далі - КВЕД 2010) затверджено наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011                                    № 396  (далі – Наказ  № 396).

Відповідно КВЕД 2010 клас 80.10 «Діяльність приватних охоронних служб» включає надання однієї або більше послуг з перелічених нижче: послуги тілоохоронців, патрулювання на вулицях, інкасацію та перевезення грошей та інших коштовних речей за допомогою персоналу або устаткування для захисту подібного майна під час транспортування.

Цей клас включає: використання броньованих автомобілів, послуги тілоохоронців, послуги детекторів брехні, послуги зі зняття відбитків пальців, послуги охоронців.

Відповідно до Наказу № 396 клас 80.20 «Обслуговування систем безпеки» включає:

моніторинг або дистанційний контроль електронних систем безпеки, таких як охоронна та пожежна сигналізація, у т. ч. їх установлення й технічне обслуговування;

установлення, обслуговування, ремонт і регулювання механічних та електронних захисних пристроїв, сейфів і споруд безпеки для здійснення контролю та дистанційного спостереження.

Підрозділи, які здійснюють обслуговування систем безпеки, можуть бути також залучені до продажу цих систем, механічних або електронних запірних пристроїв, сейфів і споруд.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів                           (підпункт 298.2.2 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу.

Враховуючи зазначене та у разі наявності Товариства  в ліцензійному реєстрі «Охоронна діяльність», яким отримано ліцензію на провадження охоронної діяльності, такий суб’єкт господарювання відповідно до норм Кодексу з 01.01.2026 року не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до підпункту 5 підпункту 298.2.3  пункту 298.2 статті 298 Кодексу платники єдиного податку  зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (пункт 299.11 статті 299 Кодексу).

Якщо юридична особа – платник єдиного податку третьої групи не здійснює охоронну діяльність при наявності в реєстраційних даних основного чи другорядного видів економічної діяльності, які охоплюють охоронну діяльність, то такий суб’єкт господарювання повинен привести у відповідність дані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

З питання припинення дії ліцензії на провадження охоронної діяльності, суб’єкт господарювання може звернутися  до Міністерства внутрішніх справ України, який є центральним органом виконавчої влади у сфері охоронної діяльності, який приймає рішення про видачу ліцензій на підставі поданих документів, перевіряє відповідність вимогам та веде ліцензійний реєстр у сфері охоронної діяльності.

Щодо дев’ятого питання.

Класифікація видів економічної діяльності затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – Наказ № 457).

Згідно з абзацом другим розділу 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення КВЕД – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців.

Основний вид економічної діяльності - це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік (абзац третій розділу 1 Наказу № 457).

Другорядні види економічної діяльності - це будь-які інші (крім основного) види економічної діяльності суб'єкта з виробництва товарів або надання послуг (абзац тринадцятий розділу 4 Наказу № 457).

Враховуючи зазначене, юридична особа - платник єдиного податку самостійно визначає основний вид діяльності відповідно КВЕД ДК 009:2010 з урахуванням Методологічних основ та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 КВЕД-2010, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396.

Для визначення чи відноситься діяльність за КВЕДом 80.20 «Обслуговування систем безпеки» та діяльність за КВЕДом 80.30 «Проведення розслідувань» до охоронної діяльності та щодо визначення основного чи додаткового виду економічної діяльності, Товариство може звернутися до Державної служби статистики України, яка визначає методологічні основи та пояснення до позицій КВЕД 2010.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).