X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.07.2026 р. № 3831/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула Підприємства щодо податкових наслідків з податку на додану вартість (далі – ПДВ) в описаній у зверненні ситуації, і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового ПКУ України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство є комунальним підприємством що створено відповідно до рішення сільської ради. Підприємство діє на підставі статуту підприємства та фінансується відповідно до рішень сільської ради за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» (далі – код 2610). Фінансування здійснюється у формі цільової фінансової підтримки, передбаченої статутом підприємства. При цьому отримані кошти не вважаються оплатою вартості за надані товари/послуги, а спрямовуються виключно на забезпечення виконання статутної діяльності підприємства та покриття витрат на його утримання.

В той же час у зверненні не наведено яку саме діяльність здійснює Підприємство (які послуги виконує) в рамках статутної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи включаються кошти фінансової підтримки, отримані з місцевого бюджету за КЕКВ 2610, до загального обсягу операцій для визначення обов’язку реєстрації платником ПДВ згідно із статтею 181 розділу V ПКУ;

2) чи є отримання Підприємством фінансової підтримки (цільового фінансування) об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до статті 185 розділу V ПКУ;

3) чи виникає необхідність обов’язкової реєстрації платником ПДВ у разі перевищення загальної суми отриманого фінансування понад 1 млн грн за останні 12 календарних місяців, якщо такі кошти отримані виключно як фінансова підтримка та не є оплатою товарів/послуг;

4) чи виникає у підприємства обов’язок складати та реєструвати податкову накладну при отриманні фінансування?

5) чи включаються кошти фінансування до бази оподаткування ПДВ відповідно до статті 188 розділу V ПКУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Видатки бюджету-кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом.

Одержувачем бюджетних коштів є суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

Отже, для цілей оподаткування ПДВ Підприємство може використовувати поняття, визначені БКУ.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі − Закон № 996)).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов’язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі) (підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9, 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених із них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пунктів 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

При цьому, до загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ) для цілей реєстрації особи як платника ПДВ включається обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ.

Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.

Згідно з пунктами 183.1 і 183.2 статті 183 розділу V ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, передбаченим статтею 4 Закону № 996.

Щодо питання 1, 3

Обов’язок щодо реєстрації особи як платника ПДВ виникає у разі перевищення загального обсягу здійснених такою особою операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V ПКУ, протягом останніх 12 календарних місяців, суми 1 млн грн (без урахуванням ПДВ). Реєстраційну заяву платника ПДВ така особа повинна подати до контролюючого органу не пізніше 10 числа наступного календарного місяця за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначений обсяг оподатковуваних операцій.

Якщо загальна сума від здійснених Підприємством операцій з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V ПКУ, протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то Підприємство, не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного обсягу оподатковуваних ПДВ операцій, зобов’язано подати до контролюючого органу реєстраційну заяву платника ПДВ і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обовязковому порядку.

Таким чином, визначальним для цілей реєстрації платника ПДВ є не обсяг отриманої фінансової підтримки, а вартість поставлених за попередні 12 календарних місяців товарів/послуг, в т.ч. послуг наданих (виконаних) в рамках виконання бюджетних програм (прибирання територій, озеленення, освітлення тощо).

Щодо питання 2, 5

Для цілей оподаткування ПДВ об’єкт оподаткування визначається відповідно до статті 185 розділу V ПКУ, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України. При цьому база оподаткування ПДВ згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначається виходячи з договірної вартості операцій з постачання товарів/послуг та включає будь-які суми коштів, що підлягають компенсації платнику ПДВ безпосередньо або через третю особу, у тому числі за рахунок бюджетних коштів.

Водночас визначальним для встановлення наявності або відсутності об’єкта оподаткування ПДВ є не формальне найменування платежу (субсидія, трансферт, субвенція тощо), а його економічний зміст, зокрема встановлення факту, чи є такий платіж оплатою вартості конкретних товарів/послуг, у тому числі з їх безоплатного постачання, а не факт отримання коштів (у тому числі за кодом 2610).

Отже,  якщо надходження цих коштів пов’язане з фактичним постачанням товарів/послуг та має компенсаційний характер, відповідні операції підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з підпунктом 185.1 пункту 185 статті 185 розділу V ПКУ, а податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються у загальновстановленому порядку.

Щодо питання 4

Право на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ. Особа, яка не є платником ПДВ, не нараховує податкові зобовязання і не має права складати податкові накладні до моменту реєстрації її платником ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).