Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо складання зведеної податкової накладної та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненнях, Товариство на своє попереднє звернення отримало індивідуальну податкову консультацію та надає додаткову інформацію щодо суті операцій, які здійснюються Товариством.
Так, Товариство уклало з Покупцем – платником ПДВ договір про поставку пального, згідно з умовами якого Товариство протягом строку дії договору здійснює постачання пального покупцю через мережу автозаправних станцій (далі – АЗС), які належать Товариству.
Передача (відпуск) пального відбувається безпосередньо на АЗС фактичному пред’явнику бланку-дозволу (талону) та/або паливної картки (далі – картки/талони), з оформленням на кожну операцію фіскального чека реєстратора розрахункових операцій із зазначенням виду оплати, номера картки/талону.
Емітентом карток/талонів є Покупець. Картки/талони не є платіжним засобом, а є виключно дозволом на відпущення пального Покупцю (або від імені Покупця – предʼявителю картки/талона).
Крім того, Покупець укладає договори з третіми особами про продаж палива шляхом передачі їм карток/талонів на відповідний обсяг пального.
Покупець гарантує, що кожен предʼявник картки/талона має право отримувати від імені Покупця пальне на АЗС Товариства, а Покупець гарантує здійснення оплати за таке пальне.
Під час здійснення відпуску пального на АЗС Товариства на підставі карток/талонів право власності на пальне переходить від Товариства до Покупця, а від Покупця – предʼявнику картки/талона.
Інформація про фактично відпущені обсяги пального щоденно передаються Товариством до операційного центру покупця засобами електронного звʼязку. Умовами договору також передбачено, що за підсумками місяця Товариством складаються та направляються покупцю акти приймання-передачі пального, що містять загальні обсяги поставки за місяць, з метою проведення взаєморозрахунків.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: чи вважаються описані у зверненні операції з постачання пального такими, які мають ритмічний характер з метою застосування норм пункту 201.4 статті 201 Кодексу, та чи має право Товариство складати за такими операціями зведену податкову накладну за підсумками відповідного місяця?
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Під поняттям «первинний документ» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1, частина перша статті 9 Закону № 996).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2
та 10 розділу XX Кодексу.
Відповідно до підпунктів «а» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).
Пунктом 201.4 статті 201 Кодексу передбачено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів / послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;
покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів / послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.
У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари / послуги, перевищує вартість поставлених товарів / послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Для цілей пункту 201.4 статті 201 Кодексу ритмічним характером постачання вважається постачання товарів / послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Якщо, крім відвантаження пального Покупцю, Товариство протягом такого місяця отримувало оплату від Покупця за пальне, то у разі, якщо сума отриманої протягом місяця від Покупця оплати перевищує вартість фактично відвантаженого (відпущеного) у такому місяці такому Покупцю пального, на суму такого перевищення Товариство зобовʼязане не пізніше останнього дня такого місця скласти на такого Покупця податкову накладну у загальному порядку як на попередню оплату (аванс).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |