Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.07.2026 р. № 3868/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ у разі реалізації активів, стягнутих в дохід держави на підставі рішення суду та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Фонд є суб’єктом управління активами у вигляді бокситів та глинозему (далі – Активи), які було стягнуто в дохід держави згідно з Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (далі – Закон № 1644) на підставі рішення Вищого антикорупційного суду від 04.04.2025 у справі № 991/1932/25 (далі – Рішення ВАКС), та які перебувають в митному режимі переробки на митній території України під митним контролем на території ТОВ.

Фондом розглядається питання щодо підготовки електронного аукціону з продажу Активів, стягнутих в дохід держави за Рішенням ВАКС. Оскільки стартова ціна реалізації Активів може бути більше 250 млн. грн, то стартова ціна та умови реалізації таких Активів будуть затверджуватись Кабінетом Міністрів України.

У зв’язку з цим Фонд просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи виникне обов’язок нарахування ПДВ на остаточну ціну реалізації (продажу) Фондом Активів за результатами електронного аукціону, що підлягатиме сплаті переможцем такого аукціону на рахунок Фонду разом з ціною продажу;

2) чи матиме право платник ПДВ – покупець на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої ним у зв’язку із придбанням Активів у Фонду за результатами електронного аукціону;

3) чи виникнуть у власника придбаних за результатами електронного аукціону Активів зобов’язання щодо сплати ПДВ при зміні митного режиму цих активів з «переробка на митній території України» на митний режим «імпорт» та зі сплати ПДВ у зв’язку із випуском товарів у вільний обіг на митній території України;

4) у разі якщо при зміні митного режиму Активів власник повинен буде сплатити ПДВ, чи матиме він право на включення сплаченої суми ПДВ до податкового кредиту;

5) чи має право покупець Активів на включення суми від’ємного значення (податкового кредиту), розрахованої згідно із пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, у разі сплати ним ПДВ під час придбання активів на електронному аукціоні та/або зміни митного режиму цих активів – з «переробки на митній території України» на митний режим «імпорт», у зв’язку із випуском їх у вільний обіг на митній території України, до складу сум, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ за заявою платника;

6) за яких умов покупець активів має право на:

– включення суми від’ємного значення, розрахованої згідно із пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі сплати ним ПДВ під час придбання активів на електронному аукціоні та/або зміни митного режиму, в якому перебувають активи з «переробка на митній території України» на митний режим «імпорт», у зв’язку із випуском їх у вільний обіг на митній території України, до складу суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника ПДВ;

•  фактичне отримання бюджетного відшкодування ПДВ, що складається із суми від’ємного значення, розрахованої згідно із пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, у разі сплати ним ПДВ під час придбання Активів на електронному аукціоні та/або зміни митного режиму цих активів – з «переробки на митній території України» на митний режим «імпорт», у зв’язку із випуском їх у вільний обіг на митній території України?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і частина друга статті 1 розділу І МКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 5¹ Закону № 1644 активи, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування санкції, передбаченої пунктом 1¹ частини першої статті 4 Закону № 1644, підлягають передачі Фонду протягом п’яти робочих днів з дня набрання законної сили вищезазначеним судовим рішенням. Фонд здійснює повноваження у сфері управління (у тому числі шляхом реалізації) активами, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування такої санкції, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок реалізації активів, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування санкції, передбаченої пунктом 1¹ частини першої статті 4 Закону № 1644 затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 року № 75 «Деякі питання реалізації активів, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування санкції» (далі – Порядок № 75).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 75 організатор аукціону – Фонд  державного  майна або інший орган державної влади, суб’єкт господарювання державного сектору економіки, щодо якого Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про визначення його суб’єктом управління активами.

Відповідно до пунктів 67 та 95 Порядку № 75 переможець електронного аукціону сплачує на відповідний рахунок, зазначений організатором аукціону, ціну реалізації активу у строки, встановлені пунктами 62 та 92 Порядку № 75.

Договір купівлі-продажу активу укладається між організатором аукціону та переможцем електронного аукціону після сплати в повному обсязі ціни реалізації активу та протягом 30 робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону (пункт 62 Порядку № 75).

Пунктом 110 Порядку № 75 передбачено, що право власності на актив переходить до покупця після укладення договору купівлі-продажу активу та підписання акта приймання-передачі активу, крім випадків переходу права власності на пакет акцій.

Грошові кошти, отримані в результаті реалізації активу, зараховуються організатором аукціону до державного бюджету та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії протягом трьох робочих днів з моменту підписання акта приймання-передачі активу.

Відповідно до підпункту 27 частини першої статті 4 МКУ до митних платежів належить, зокрема, податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

 Переробка на митній території – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (частина перша статті 147 МКУ).

Митний режим переробки на митній території може бути завершений або припинений у випадках та в порядку, визначених статтями 73⁸ та 160 МКУ, в тому числі у випадку випуску у вільний обіг товарів та/або продуктів переробки товарів, що ввозилися в митному режимі переробки на митній території.

Згідно з частиною першою статті 74 МКУ імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України; ввезення товарів на митну територію України.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 розділу V ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 розділу V ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Бюджетне відшкодування – це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Пунктом 200.4 статті 200 розділу V ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Разом з цим, згідно з пунктом 200.4¹ статті 200 розділу V ПКУ платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України
«Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.

Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 розділу V ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (пункт 200.8 статті 200 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 та 2

Операції з постачання (продажу) майна, стягнутого в дохід держави за рішенням суду, іншим фізичним та юридичним особам є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Оскільки функції управління активами, в т.ч. здійснення їх постачання (продажу) державою делеговано Фонду, то, відповідно, Фонд повинен виконувати усі обов’язки, передбачені ПКУ для платника ПДВ, здійснюючи такі операції.

Таким чином, у разі здійснення операції з постачання (реалізації) зазначених у зверненні активів (зокрема, шляхом проведення електронного аукціону), у Фонда виникне обов’язок нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості таких активів, визначеної за результатами електронного аукціону, а також скласти відповідну податкову накладну на покупця  – переможця аукціону та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку – покупцем при придбанні за результатами електронного аукціону активів можуть бути віднесені таким платником податку до складу податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту.

Щодо питання 3

З питання надання роз’яснення щодо виникнення у власника придбаних на електронному аукціоні активів обов’язку зі сплати ПДВ при зміні митного режиму, в який поміщені товари з «переробка на митній території» на митний режим «імпорт» у зв’язку з випуском товарів у вільний обіг, ДПС рекомендує звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, одними із завдань якого відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 Положення про Державну митну службу України є:

організація та здійснення ведення обліку і адміністрування митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на Державну митну службу України, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення;

надання консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства з питань митної справи відповідно до МКУ.

Щодо питання 4

Для надання відповіді на питання 4 недостатньо інформації щодо умов поміщення в митний режим імпорту Активів, які були ввезені та перебувають у митному режимі переробки на митній території України, зокрема, у зверненні не зазначено, на якому етапі та хто саме буде здійснювати їх митне оформлення, а також нараховувати та сплачувати в бюджет митні платежі (в тому числі ПДВ) при здійсненні таких операцій.

Щодо питань 5 та 6

З урахуванням підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 розділу V ПКУ при від’ємному значенні різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує реєстраційну суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V ПКУ, – за результатами документальної перевірки (абзац другий пункту 200.10 статті 200 розділу V ПКУ).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).

У зв’язку з цим, покупець активів має право самостійно звернутись до ДПС для  отримання індивідуальної податкової  консультації з питання виникнення права на бюджетне відшкодування сум ПДВ у ситуації, про яку йдеться у зверненні.