Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.07.2026 р. № 3872/ІПК/99-00-07-05-02

 

Державна податкова служба України розглянула звернення та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань.

1. Який механізм розрахунку застосовується у 2026 році для визначення періоду, що підлягає перевірці, виходячи з дати проведення перевірки та з урахуванням строків зупинення давності, які діяли в період з 18.03.2020 до 31.07.2023 (1231 день)?

2. Чи забезпечується в результаті запропонованого механізму розрахунку відповідність періоду, що підлягає перевірці, базовій кількості днів 1095 день), встановленій у статті 102 Кодексу?

3. Яка норма податкового законодавства передбачає збільшення строку давності (1095 днів), встановленого у статті 102 Кодексу, на строк введення мораторію на проведення перевірок (1231 день)?

4. З якої дати починається (продовжується) відлік строку давності (1095 к. д.) після скасування мораторію на проведення перевірок (з дати зупинення чи дати відновлення права на перевірки?

Щодо питань 1 – 4

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 стаття 1 Кодексу).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи, визначені у підпункті 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підстави для їх проведення встановлені в статтях 77 та 78 Кодексу (для документальних перевірок) та статті 80 Кодексу (для фактичних перевірок).

Водночас період діяльності, який підлягає перевірці, визначає контролюючий орган з урахуванням строків давності та їх застосування, визначених у статті 102 Кодексу.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених у пункті 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених у Кодексі, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39² Кодексу, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної у пункті 133.4 статті 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39² Кодексу, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних із декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених у пункті 102.2 статті 102 Кодексу, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених у пункті 102.2 статті 102 Кодексу, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених у відповідних розділах Кодексу.

Випадки, коли грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 статті 102 Кодексу, передбачені в пункті 102.2 статті 102 Кодексу.

Крім того, у пункті 102.2¹ статті 102 Кодексу встановлено, що грошове зобов’язання може бути нараховане без дотримання строку давності, визначеного в абзацах першому і другому пункту 102.1 статті 102 Кодексу, якщо стосовно платника податків або будь-якої особи, яка діяла від його імені та/або в його інтересах, набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого в статтях 369, 369² Кримінального кодексу України, і наслідком таких діянь могло стати зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, визначених згідно з вимогами Кодексу.

Випадки, коли відлік строку давності зупиняється, передбачено в пункті 102.3 статті 102 Кодексу. Зокрема, у разі якщо:

платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні (підпункт 102.3.1 пункту 102.3 статті 102 Кодексу);

контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків (підпункт 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Кодексу);

контролюючим органом зупинено, продовжено, перенесено строки проведення перевірки у порядку, передбаченому статтями 44, 82 та 85 Кодексу (підпункт 102.3.3 пункту 102.3 статті 102 Кодексу);

контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у зв’язку із: складанням акта про неможливість проведення перевірки (крім випадку визнання незаконними дій із складання такого акта); недопущенням платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки при дотриманні умов контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, передбачених статтею 81 Кодексу; оскарженням платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки (крім випадків визнання протиправним та/або скасування такого рішення) (підпункт 102.3.4 пункту 102.3 статті 102 Кодексу);

здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання (підпункт 102.3.5 пункту 102.3 статті 102 Кодексу).

Водночас в абзаці одинадцятому пункту 52² підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу передбачено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених у статті 102 цього Кодексу.

Дія пункту 52² підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану (пункт 2 розділу II Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»).

Крім того, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених у податковому законодавстві та іншому законодавстві, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених у зазначеному підпункті Кодексу.

Також відповідно до підпункту 69.36 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для контролюючих органів та платників податків зупиняється відлік строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не проводяться згідно з підпунктами 69.22, 69.35¹ та 69.35² пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Отже, перебіг строків давності, визначених у статті 102 Кодексу, за період з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно) було зупинено відповідно до пункту 52² та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Із 01.08.2023 перебіг строку давності відновлено, у зв’язку із чим його обчислення продовжується з урахуванням часу, що залишився до його спливу на момент зупинення.

Таким чином, під час обчислення строків давності, визначених у статті 102 Кодексу, не враховуються періоди, протягом яких перебіг таких строків було зупинено відповідно до Кодексу. У статті 102 Кодексу визначено строки давності щодо проведення перевірок та визначення грошових зобов’язань платників податків, а в Кодексі також передбачено випадки зупинення перебігу таких строків та особливості їх подальшого обчислення після припинення обставин, що зумовили таке зупинення. Після припинення відповідних обставин перебіг строків давності продовжується з урахуванням часу, що залишився до їх спливу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу.