Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.07.2026 р. № 3897/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з повернення раніше імпортованого товару продавцю-нерезиденту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Підприємством у 2014-2018 роках в рамках господарської діяльності було придбано у постачальника-нерезидента обладнання, яке було ввезено на митну територію України у митному режимі імпорту та введено в експлуатацію як основні засоби. Суми ПДВ, сплачені при ввезенні зазначеного обладнання, були включені Підприємством до податкового кредиту. При цьому, умовами договору передбачено, що право власності на обладнання переходить до Підприємства після 100% оплати.

Однак оплата за імпортоване обладнання була здійснена Підприємством не у повному обсязі, у зв’язку з чим воно залишилося власністю постачальника – нерезидента, який висунув вимогу щодо повернення йому обладнання, яке Підприємство планує здійснити шляхом вивезення за межі митної території України у митному режимі реекспорту відповідно до статті 85 Митного кодексу України (далі – МКУ). При цьому сторони планують укласти додаткову угоду, згідно з якою після повернення обладнання заборгованість Підприємства перед нерезидентом підлягає списанню.

Враховуючи викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення зазначеного у зверненні обладнання за межі митної території України у митному режимі реекспорту на підставі пункту 206.5 статті 206 розділу V ПКУ;

2) чи виникає при цьому у Підприємства обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ;

3) чи є базою оподаткування ПДВ балансова (залишкова) вартість обладнання станом на початок звітного періоду, в якому здійснюється митне оформлення реекспорту у разі необхідності нарахування Підприємством податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ;

4) чи є операція з вивезення обладнання за межі митної території України у митному режимі реекспорту та підписання угоди про анулювання боргу достатньою підставою для зазначеного імпортного контракту з валютного нагляду банком (у зв’язку з відсутністю факту грошового розрахунку)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, МКУ та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ і частина друга статті 1 розділу I МКУ).

Під ввезенням товарів на митну територію України і вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ (підпункт 14.1.21¹ пункту 14.1  статті 14 розділу I ПКУ).

Імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України (стаття 74 розділу V МКУ);

Реекспорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (стаття 85 розділу V МКУ).

Умови поміщення товарів у митний режим реекспорту визначені у статті 86 МКУ.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 розділу V МКУ митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту – стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари:

а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;

б) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.

Базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог МКУ (пункт 189.17 статті 189            розділу V ПКУ).

За нульовою ставкою оподатковуються операції, зокрема з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 МКУ (підпункт «б» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ).

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Особливості оподаткування ПДВ операцій під час переміщення товарів через митний кордон України залежно від обраного митного режиму визначено статтею 206 розділу V ПКУ.

Зокрема, пунктом 206.5 статті 206 розділу V ПКУ передбачено, що операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 розділу V МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до  01 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 розділу V ПКУ  у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів –  виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та МКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 3

За правилами, встановленими пунктом 206.5 статті 206 розділу V ПКУ, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту підлягають звільненню від оподаткування ПДВ. При здійсненні такої звільненої від оподаткування ПДВ операції платник податку згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ повинен нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ.

Водночас, якщо таке вивезення товарів у митному режимі реекспорту відбувається у зв'язку з їх поверненням продавцю – нерезиденту відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 МКУ, то такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою. Оскільки такі операції є оподатковуваними ПДВ операціями, то у такому випадку податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не нараховуються.

Разом з цим, наявної у зверненні інформації недостатньо для надання більш детальної відповіді на питання 1 – 3, оскільки у зверненні не вказано, відповідно до яких умов, передбачених МКУ, обладнання, яке було попередньо ввезене на митну територію України у митному режимі імпорту, підлягає поверненню постачальнику і вивезенню за межі митної території України та поміщується у митний режим реекспорту.

Щодо питання 4

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється Україною як державою в особі її органів у межах їхньої компетенції.

Органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України та Міністерство економіки України.

У частині четвертій статті 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) встановлено, що порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначає Національний банк України.

У пункті 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі – Інструкція № 7), визначено підстави для завершення банками здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема: і у разі імпорту та реекспорту товарів.

Також пунктом 13 розділу ІІІ Інструкції № 7 визначено, що банк відповідно до вимог Інструкції № 7 самостійно приймає рішення про завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.

Тобто питання завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків не належать до компетенції ДПС та не регулюються нормами ПКУ.

У статті 19¹ розділу І ПКУ визначені функції податкових органів, які, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують визначення в установлених у ПКУ, інших законах України випадках сум податкових та грошових зобов’язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених у законі штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства, здійснюють контроль за встановленими у законі строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

У частині восьмій статті 13 Закону № 2473 за податковими органами закріплено право нарахування та стягнення з резидентів пені за порушення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Тобто питання валютного регулювання та завершення банком здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків при здійсненні операцій з експорту та імпорту товарів належить, відповідно, до компетенції Національного банку України та обслуговуючого банку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 роздiлу II ПКУ).

1