Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.07.2026 р. № 3903/ІПК/14-29-04-01-10

 

Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області розглянуло звернення Комунального підприємства щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, розпорядженням Управління комунального майна міської ради за Комунальним підприємством на праві господарського відання закріплено комунальне майно (спеціалізований транспортний засіб - самоскид), яке було отримане для потреб міської територіальної громади як гуманітарна допомога. При отриманні комунального майна на праві господарського відання податковий кредит Комунальним підприємством не формувався.

На даний момент виникла потреба щодо подальшої безоплатної передачі зазначеного комунального майна іншому комунальному підприємству міської ради, яке є платником податку на додану вартість,  шляхом встановлення права узуфрукта комунального майна.

Інформуючи про зазначене, Комунальне підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.Чи підпадає операція з вилучення безоплатно отриманого і закріпленого на праві господарського відання комунального майна, яке підпадає під категорію – підакцизний товар, та його подальшої безоплатної передачі на баланс іншого комунального підприємства шляхом встановлення права узуфрукта комунального майна, що буде відбуватись на підставі відповідного сесійного рішення міської ради, під поняття «постачання товарів» у розумінні підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу?

2. Чи необхідно складати та реєструвати Комунальним підприємством податкову накладну під час вилучення та його  подальшої безоплатної передачі на баланс іншого комунального підприємства шляхом встановлення права узуфрукта комунального майна, що буде відбуватись на підставі відповідного сесійного рішення міської ради, якщо дана операція не підпадає під поняття «постачання товарів»?

3. Чи має бути нараховане Комунальним підприємством податкове зобов’язання зі сплати ПДВ під час здійснення операції з вилучення  безоплатно отриманого і закріпленого на праві господарського відання комунального майна, яке підпадає під категорію – підакцизний товар, та його подальшої безоплатної передачі на баланс іншого комунального підприємства шляхом встановлення права узуфрукта комунального майна, що буде відбуватись на підставі відповідного сесійного рішення міської ради, враховуючи не формування податкового кредиту в момент отримання комунального майна? 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Пунктами 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (стаття 10 Закону України від 21.05.1997                    № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280)).

Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – Цивільний кодекс) встановлено, що зміст права власності полягає в тому, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою та другою статті 319 Цивільного кодексу визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

З дня введення в дію  Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196-ІХ (далі – Закон           № 4196), а саме з 28 серпня 2025 року, забороняється закріплення (передача) майна за юридичними особами на праві господарського відання або на праві оперативного управління (частина третя статті 13 Закону № 4196).

Натомість відповідно до  Закону  № 4196 передача майна у володіння та користування здійснюється на праві узуфрукта державного або комунального майна за рішенням уповноваженого суб’єкта управління об’єктами державної власності або уповноваженого органу місцевого самоврядування.

Правом господарського відання відповідно до частини першої статті 11 Закону № 4196 є речове право суб’єкта підприємництва, що володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим суб’єктом управління об’єктами держаної власності, уповноваженим органом місцевого самоврядування), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника (уповноваженого суб’єкта управління об’єктами держаної власності, уповноваженого органу місцевого самоврядування) у випадках, передбачених законом та установчими документами.

Відповідно до  частини першої статті 60¹ Закону № 280  узуфрукт комунального майна – це право особистого безоплатного володіння і користування комунальним майном; він є речовим правом на комунальне майно.

Узуфрукт комунального майна може бути встановлений на будь-які види рухомого або нерухомого майна (крім земельних ділянок), що перебуває у власності територіальної громади (частина друга статті 60¹ Закону № 280).

Таким чином, Закон № 4196 не містить обмежень щодо встановлення узуфрукта комунального майна, а навпаки, на заміну закріплення (передачі) майна на праві господарського відання чи на праві оперативного управління передбачає з 28 серпня 2025 року передачу майна на праві узуфрукта.

Частиною третьою статті 60²  Закону № 280 передбачено, що майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і передається такому підприємству на праві узуфрукта комунального майна або на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом.

Механізм передачі органом державної влади/органом місцевого самоврядування, який здійснює управління державним/комунальним майном, державного/комунального майна на праві узуфрукта державного/комунального майна визначено Порядком передачі державного та комунального майна на праві узуфрукта державного або комунального майна, здійснення контролю за використанням такого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2025 № 1103 (далі – Постанова № 1103).

Пунктом 4 Постанови № 1103 визначено, що право узуфрукта державного/комунального майна встановлюється за рішенням суб’єкта управління. Суб’єктом управління відповідно до підпункту 3 пункту 2 Постанови № 1103 є орган державної влади/орган місцевого самоврядування, який здійснює управління державним/комунальним майном.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу). Постачанням товарів також вважається передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства (підпункт «б» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

При цьому продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари  (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу під безоплатно наданими товарами розуміються, зокрема, товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів, а також товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V Кодексу зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Разом з цим, згідно з підпунктом 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Норми підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу поширюються також на операції з безоплатної передачі об’єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб’єкти операції платниками податку.

Отже, застосування норм підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу можливе за умови одночасного виконання таких вимог:

- передача повинна здійснюватися на безоплатній основі;

- операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ або між двома юридичними особами;

- передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність;

- операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

При цьому звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене пунктом 197.1 статті 197 розділу V Кодексу, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними в розділі VI Кодексу (пункт 197.5 статті 197 розділу V Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

До підакцизних товарів, зокрема, належать автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів (пункт 215.1 статті 215 розділу VI Кодексу).

Оскільки транспортні засоби відповідно до розділу VI Кодексу віднесені до підакцизних товарів, то операція платника ПДВ з безоплатної передачі іншому суб’єкту господарювання підакцизних товарів (зокрема, транспортних засобів) згідно зі статтею 185 розділу V Кодексу є об’єктом оподаткування ПДВ. За такою операцією платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу, яка при цьому не може бути нижче балансової (залишкової) вартості таких транспортних засобів за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), та, відповідно, сплатити їх до бюджету.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»  та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ГУ ДПС у Миколаївській області повідомляє.

Щодо питань 1 - 3

Якщо при здійсненні операцій з безоплатної передачі комунального майна з балансу Комунального підприємства на баланс іншого комунального підприємства за відповідним рішенням уповноваженого органу управління не відбувається переходу права власності на таке майно (передається на праві узуфрукта), то така передача у розумінні норм, визначених підпунктами 14.1.191 і 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу, не підпадає під поняття «постачання товарів» і, відповідно, при її здійсненні податкових наслідків з ПДВ не виникає.

Тому, якщо комунальне майно (спеціалізований транспортний засіб - самоскид) було отримано Комунальним підприємством у господарське відання та фактично операція з придбання такого майна Комунальним підприємством не здійснювалась, право власності на нього Комунальним підприємство не набувалось, то операція з подальшої безоплатної передачі такого комунального майна з балансу Комунального підприємства на баланс іншого комунального підприємства на праві узуфрукта згідно з рішенням уповноваженого органу управління (міської ради) не може вважатися операцією з постачання товарів у розумінні норм підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу. Податкові зобов’язання з ПДВ у даному випадку не нараховуються, податкова накладна не складається.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).