Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.07.2026 р. № 3905/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (    ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні, платник податків повідомила, що уклала типовий договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування № (  ) від 10.01.2014 з державною податковою інспекцією (  ) району м. Київ.

Відповідно до умов договору платником здійснювалася сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), що підтверджується наявними платіжними документами.

Під час звернення до органів Пенсійного фонду України та податкової служби платнику податків повідомлено, що сплачені внески не були зараховані у зв’яку з неподанням відповідної звітності у минулих періодах.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо відповідного відображення платником податків в звітності суми сплачених внесків, можливості подання документів або іншого врегулювання ситуації з посиланням на конкретні норми законодавства України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення Декларації (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами, у складі якої формують додаток ЄСВ 2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті» (далі – Додаток ЄСВ 2).

Згідно з п. 7 розділу ІV Інструкції Додаток ЄСВ 2 до Декларації заповнюється наступним чином:

у рядку 1 – зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають позначку в паспорті);

у рядку 2 – для ідентифікації особи у Пенсійному фонді України (далі – ПФУ) для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, зазначається:

для власників паспорта у формі книжечки серія та номер паспорта у форматі БКNNXXXXXX, де БК – константа, що вказує на реєстрацію в ПФУ за паспортними даними; NN – дві українські літери серії паспорта (верхній регістр); XXXXXX – шість цифр номера паспорта (з ведучими нулями);

для власників паспорта у формі пластикової картки у форматі ПXXXXXXXXX, де П – константа, що вказує на реєстрацію в ПФУ за паспортними даними; XXXXXXXXX – дев’ять цифр номера паспорта;

у рядку 3 – заповнюються прізвище, ім’я, по батькові;

у рядку 4 – позначкою «х» зазначається необхідний тип декларації «Звітна» або «Звітна нова» (у разі необхідності повного скасування інформації, що попередньо була подана до контролюючого органу у формі «Звітна» за аналогічний звітний період);

у рядку 4.1 – незалежно від типу декларації зазначається додаткова позначка «Довідкова» та номер календарного місяця (числове значення), в якому подається така Декларація;

у рядку 5 зазначаються:

рік, за який формується Додаток ЄСВ 2;

номер Додатка ЄСВ 2 в Декларації в межах одного Договору, оскільки в Декларації може бути подано кілька Додатків ЄСВ 2, в табличних частинах яких зазначаються дані окремо за кожен рік;

у рядку 6 зазначається номер договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір), а також обов’язково заповнюються поля:

дата укладання Договору (дата, з якої Договір набирає чинності);

дата закінчення дії Договору;

дата розірвання Договору – зазначається у разі дострокового розірвання договору безпосередньо застрахованою особою або контролюючим органом у випадках передбачених частиною восьмою ст. 10 Закону № 2464, в іншому випадку зазначене поле не заповнюється;

попередній період, згідно з Договором, за який сплачується єдиний
внесок – зазначається попередній період, якщо особа здійснює одноразову сплату єдиного внеску із застосуванням коефіцієнта 2, у разі, коли особа страхується добровільно зазначене поле не заповнюється;

дата здійснення сплати – зазначається дата, коли особа здійснює одноразову сплату єдиного внеску та нею сплачено такий внесок однією сумою протягом
10 календарних днів з моменту підписання договору;

у рядку 7 – зазначається позначкою «х» тип форми «добровільна участь»;

у рядку 8 – зазначається позначка «х» залежно від обраного виду страхування: або у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні, або у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні, при цьому в іншому полі позначка не проставляється;

у рядку 9 – вноситься позначка «х», лише у разі якщо особа здійснює одноразову сплату єдиного внеску. Якщо особа страхується добровільно, така позначка не проставляється;

у рядку 10 – зазначається загальна сума, яка була добровільно сплачена на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з якої сплачено єдиний внесок і яка використовується для обчислення пенсії.

Усі графи табличної частини Додатка ЄСВ 2 заповнюються в розрізі календарних місяців.

Поля, що стосуються відомостей про суми добровільних внесків, передбачених Договором є обов’язковими для заповнення.

У табличній частині Додатка ЄСВ 2 у розрізі календарних місяців зазначаються:

у графі 2 – код категорії застрахованої особи відповідно до переліку:

16 – для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (особа, яка страхується добровільно);

65 – для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та які одноразово сплачують суму єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному cоціальному страхуванню (особа, яка здійснює одноразову сплату єдиного внеску);

у графі 3 – сума, з якої сплачено страховий внесок і яка використовується для обчислення страхових виплат;

у графі 4 – сума єдиного внеску, що підлягає обов’язковій сплаті, не менше суми мінімального страхового внеску та не більше максимального розміру страхового внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та не може бути більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464;

у графі 5 зазначається кількість календарних днів відповідно до даних про дію Договору у звітному періоді.

У разі якщо розрахунок подається за декілька років одночасно, подається одна Декларація і окремо за кожен рік Додаток ЄСВ 2.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.