Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.07.2026 р. № 3916/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання застосування довідок (сертифікатів), які підтверджують, що нерезиденти є резидентами Сполучених Штатів Америки (далі – США), для цілей підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс), керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ та підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX  Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків повідомив, що основним видом його діяльності є комп’ютерне програмування. Протягом 2025 року на підставі укладених договорів платник податків здійснював, серед іншого, господарські операції з експорту послуг з розробки, постачання та тестування програмного забезпечення з контрагентами – нерезидентами, зареєстрованими у США, штат Делавер (далі – контрагенти – нерезиденти, Нерезидент 1 та Нерезидент 2).

Організаційно-правова форма контрагентів – нерезидентів – LLC (Limited Liability Company, компанія з обмеженою відповідальністю) з місцем реєстрації у США, штат Делавер, яка включена до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
4 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм», із змінами (далі – Перелік № 480).

У своєму зверненні платник податків також зазначив, що його господарські операції із нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку № 480, не відповідають критеріям, визначеним підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу.

Також платник податків повідомив, що обсяг його операцій з цими контрагентами – нерезидентами за підсумком 2025 року перевищує 10 млн. грн, річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн (за вирахуванням непрямих податків).  

Платник податків отримав від контрагентів-нерезидентів довідки (сертифікати) податкового резидентства США за формою 6166 та подав їх до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику у порядку, передбаченому підпунктом 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39  розділу I Кодексу.

Відповідно до перекладу сертифіката, наданого Нерезидентом 1 засвідчено: «я засвідчую, що наскільки нам відомо, вищезазначена компанія з обмеженою відповідальністю є філією, підрозділом або господарською одиницею корпорації США, яка є резидентом Сполучених Штатів Америки для цілей оподаткування в США».  

Відповідно до перекладу сертифіката, наданого Нерезидентом 2 засвідчено: «я засвідчую, що вищезазначена корпорація є корпорацією США та резидентом Сполучених Штатів Америки для цілей оподаткування в США».

 Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана із застосуванням положень підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу (у редакції Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ, чинній з 1 січня 2025 року).

У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Враховуючи подання до контролюючого органу доданих до цього звернення довідок (сертифікатів), чи достатнім є таке подання для підтвердження того, що Нерезидент 1 та Нерезидент 2 є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування для цілей застосування норм 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу та пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу за підсумками 2025 звітного року?

2. Враховуючи подання до контролюючого органу доданих до цього звернення довідок (сертифікатів), чи правильно розуміє платник податків, що  його господарські операції з  Нерезидентом 1 та Нерезидентом 2 визнаються неконтрольованими за підсумком 2025 року?

 

Щодо питань 1 – 2

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу  визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ цього підпункту;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Відповідно до підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39  розділу I Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, операції з операції з придбання (продажу) послуг відповідно до підпункту «б» цього підпункту.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує
10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу доповнено підпунктом 39.2.1.2¹, яким встановлені критерії, відповідно до яких господарські операції платника податків з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку № 480, визнаються неконтрольованими. Зазначені норми набули чинності з 1 січня 2025 року.

Згідно з підпунктом 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39  розділу I Кодексу перелік організаційно-правових форм, що затверджується Кабінетом Міністрів України, включає організаційно-правові форми нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 цього підпункту, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу;

всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу.

Пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал ратифікована Законом України                    № 180/95-ВР від 26.05.1995 і є чинною в українсько-американських податкових відносинах з 05.06.2000 (далі – Конвенція).

Отже, якщо господарські операції, здійснені платником податків з Нерезидентом 1 та Нерезидентом 2, відповідають критеріям, встановленим підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.4 та 39.2.1.7  підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу,  такі операції визнаватимуться контрольованими.

Водночас господарські операції платника податків з Нерезидентом 1 та Нерезидентом 2, організаційно-правова форма яких включена до Переліку            № 480, визнаватимуться неконтрольованими за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, незалежно від вартісних критеріїв, встановлених підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, за умови подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки (сертифіката) у паперовій або електронній формі, яка підтверджує, що зазначені нерезиденти у періоді здійснення господарських операцій з платником податків є резидентами США – держави, з якою Україною укладено Конвенцію. При цьому довідка (сертифікат) повинна відповідати вимогам, визначеним пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу, а саме бути виданою компетентним (уповноваженим) органом США, визначеним Конвенцією, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, належним чином легалізованою та перекладеною відповідно до законодавства України.

Разом з тим інформуємо, що згідно з підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).