Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.07.2026 р. № 3920/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство)
на отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство здійснює господарську діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний).

У процесі здійснення господарської діяльності товариство отримує оплату за реалізовані товари шляхом зарахування грошових коштів на свій поточний рахунок у форматі IBAN.

Кошти Товариству за товари надходять з рахунків від контрагентів відкритих у небанківських надавачів платіжних послуг.

Перевезення товарів до покупця здійснювалося із використанням послуг
ОСОБА.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Товариство звернулось до податкового органу із такими запитаннями:

1. Чи виникає у Товариства обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій
   (далі – РРО / ПРРО) у разі отримання оплати за товари на поточний рахунок у форматі IBAN, якщо такі кошти надходять від покупця через ОСОБА2 (зокрема шляхом переказу з рахунку платника або з використанням платіжної картки), та чи вважаються такі розрахунки розрахунковими операціями у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)?
2. У яких випадках у Товариства виникає обов’язок застосування РРО / ПРРО при отриманні оплати від покупців на поточний рахунок у форматі IBAN через ОСОБА2, зокрема у разі коли оплата здійснюється: (1) шляхом банківського переказу з рахунку IBAN платника або (2) із використанням платіжної картки, відкритої у ОСОБА2?
3. Чи є критерієм для визначення обов’язку застосування РРО / ПРРО спосіб здійснення платежу через ОСОБА2, а саме: перерахування коштів з рахунку IBAN платника на рахунок отримувача чи здійснення оплати із використанням платіжної картки, та як у такому випадку розрізнити такі операції для цілей Закону № 265?

 

Перед наданням відповідей на питання повідомляємо, що Товариством не деталізовано у який саме момент та у якому місці його контрагентами здійснювався розрахунок за поставлені Товариством товари, на яких умовах здійснювався продаж товарів, зокрема на умовах попередньої оплати, відстрочення чи розстрочення платежу, де здійснювалась така оплата у відділенні, логістичного оператора, банку, небанківського надавача платіжних послуг, мережі інтернет, тощо.

Вказання такої інформації є важливим для надання вичерпної відповіді на поставлені питання.

Також, Товариством прямо не вказано із практичним застосуванням якої саме норми Закону № 265 у Товариства виникли труднощі та яка норма потребує роз’яснення, водночас, зі змісту наведених фактичних обставин звернення вбачається, що Товариство потребує роз’яснення чи потрібно застосовувати РРО / ПРРО при розрахунках за товари через небанківських надавачів платіжних послуг в контексті пункту 2 статті 9 Закону № 265.

Враховуючи викладене вище індивідуальна податкова консультація надається з урахуванням наведеного.

 

Щодо питання 1

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Звертаємо увагу, що наведені вище положення статтей 2 та 3 Закону № 265 містять слово «тощо», яке прямо вказує на невичерпність наведеного переліку.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що описаний у зверненні спосіб розрахунків між Товариством та покупцями його товарів містять ознаки розрахункових операцій.

Своєю чергою умови за яких застосування РРО / ПРРО та розрахункових книжок не є обов’язковими визначені статтею 9 Закону № 265.

Пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Відповідно до  пункту 7 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 25.04.2003 року банківські операції можуть здійснювати тільки юридичні особи, які мають банківську ліцензію.

Аналізуючи наведене повідомляємо, що для можливості застосування пункту 2 статті 9 Закону № 265, має значення статус установи, яка здійснює відповідну платіжну операцію та наявність у неї банківської ліцензії, а не вид рахунку з якого на який здійснюється переказ коштів, як зазначено у питаннях Товариства.

Враховуючи викладене вище як відповідь на питання 1 повідомляємо, якщо Товариство надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

При цьому використання послуг небанківських надавачів платіжних послуг та їх продуктів для здійснення розрахунків за товари, не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Товариством РРО / ПРРО, формуванням та наданням розрахункового документу встановленої форми та змісту покупцям.

 

Щодо питання 2

Повідомляємо, що для можливості застосування пункту 2 статті 9 Закону
№ 265, має значення статус установи, яка здійснює відповідну платіжну операцію та наявність у неї банківської ліцензії, а не вид рахунку з якого на який здійснюється переказ коштів, як зазначено у питаннях Товариства.

При цьому приймання Товариством платіжних карток / електронних платіжних засобів як банківських так і небанківських, завжди має супроводжуватись застосуванням Товариством РРО / ПРРО, формуванням та наданням розрахункового документу встановленої форми та змісту покупцям.

 

Щодо питання 3

Жоден із критеріїв, вказаних Товариство у питанні 3, не звільняє його для від обов’язку щодо застосуванням РРО / ПРРО, формування та надання розрахункового документу встановленої форми та змісту покупцям.

 

Додатково інформуємо, що План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджені постановою Правління Національного банку України 11.09.2017 № 89.

 

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію