Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.07.2026 р. № 3927/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства при здійсненні перехідних операцій у зв'язку зі зміною системи оподаткування та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, протягом 2024 року Товариство перебувало на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків). Починаючи з 1 січня 2025 року, Товариство перейшло на загальну систему оподаткування та є платником податку на прибуток підприємств на загальних умовах. З 6 січня 2025 року воно зареєстроване платником податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Під час перебування на спрощеній системі оподаткування, 8 жовтня 2024 року на  поточний рахунок Товариства надійшла передоплата (аванс) від покупця за послуги. Ця сума була у повному обсязі включена до складу доходу платника єдиного податку за IV квартал 2024 року згідно з вимогами статті 292 розділу XIV ПКУ, і з неї було сплачено єдиний податок у розмірі 5%.

Фактичне підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), за які отримано аванс, здійснено у періоді, коли Товариство перебувало на загальній системі оподаткування та набуло статусу платника ПДВ, тобто після 06.01.2025 року.

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи виникають у Товариства податкові зобов’язання з ПДВ та обов’язок щодо складання і реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на дату підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), якщо першою подією було отримання авансу 08.10.2024 року, тобто  у період перебування на спрощеній системі оподаткування (без сплати ПДВ)?

2) чи має Товариство право застосувати положення пункту 4¹ підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ з метою зменшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, визнаного в бухгалтерському обліку при відвантаженні товарів (виконанні робіт, наданні послуг), якщо аванс за них було отримано та оподатковано єдиним податком у період перебування на спрощеній системі (08.10.2024)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,інформації, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1  розділу ІІ ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Тому платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку –  превалювання сутності над формою, згідно з яким для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку (підпункт 2 пункт 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН  встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ (пункт 201.8 статті 201 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Дані зазначені у податковій накладні, складеній за операцією з постачання товарів/послуг повинні відповідати даним первинних документів, оформлених за фактом здійснення такої операції.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

При визначенні податкових зобов’язань з ПДВ діє правило «першої події». Тому, якщо за товари (послуги) отримано аванс в період перебування на загальній системі оподаткування, то така операція  підлягає оподаткуванню податком на додану вартість у період її здійснення (отримання авансу) в загальному порядку.

У випадку, якщо передоплата (аванс) за виконання робіт (надання послуг) отримано Товариством у період застосування спрощеної системи оподаткування, а фактичне виконання таких робіт (надання послуг) здійснено після переходу на загальну систему та реєстрації платником ПДВ, то податкові зобов’язання з ПДВ у даному випадку нараховуватися не будуть, оскільки перша подія припадає на період, коли Товариство застосовувало спрощену систему оподаткування та перебувало платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків. Відповідно підстави для складання та реєстрації податкової накладної в ЄРПН на дату підписання акту відсутні.

Щодо питання 2

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ).

Згідно пунктом 4¹ підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді, в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості відвантажених (наданих) таких товарів (робіт, послуг), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у подальшому у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка так відноситься до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).

Положення цього пункту застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III ПКУ рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 розділу III ПКУ), визначені відповідно до положень розділу III ПКУ.

Положення цього пункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, Товариство зменшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості наданих послуг у такому періоді, в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування у якості платника єдиного податку 3 групи, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості наданих послуг, що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування у якості платника єдиного податку 3 групи, попередньої (авансової) оплати частини вартості наданих послуг у подальшому у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких наданих послуг, що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка відноситься до собівартості таких наданих послуг, як сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких наданих послуг.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділу І ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).