Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.07.2026 р. № 3956/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                             щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України лікарських засобів та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство має намір здійснити придбання та подальший продаж на ринку України лікарського засобу, попередньо ввезеного постачальником на митну територію України в іноземній упаковці із застосуванням ставки ПДВ у розмірі 20 відс.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) яка ставка ПДВ має застосовуватись при здійсненні операцій з постачання (продажу) лікарського засобу в описаній у зверненні ситуації;

2)  чи має право постачальник застосовувати ставку ПДВ у розмірі                    20 відс. до операцій з постачання (продажу) лікарського засобу в описаній у зверненні ситуації;

3) чи має право покупець на формування податкового кредиту на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН податкових накладних, складених за операціями з постачання (продажу) лікарського засобу, до яких застосовано ставку ПДВ у                  розмірі 20 відс. в описаній у зверненні ситуації?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Порядок здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2005 р. № 902 (далі – Порядок № 902).

Порядок № 902 визначає механізм державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну, зокрема як паралельний імпорт, який здійснюється з метою недопущення обігу фальсифікованих, неякісних та незареєстрованих лікарських засобів.

У пункті 3 Порядку № 902 визначено, що на територію України ввозяться зареєстровані в Україні лікарські засоби за наявності виданого їх виробником сертифіката якості – сертифіката аналізу або сертифіката серії (далі – сертифікат якості), який засвідчує відповідність лікарських засобів специфікації якості методів контролю якості лікарських засобів.

Незареєстровані лікарські засоби можуть ввозитися в Україну у випадках, передбачених статтею 17 Закону України «Про лікарські засоби», в порядку, визначеному МОЗ, а також як паралельний імпорт.

Лікарські засоби ввозяться на територію України як паралельний імпорт на підставі дозволу на паралельний імпорт лікарського засобу та сертифіката якості, виданого виробником у країні-експортері.

Протягом періоду дії воєнного стану та/або протягом шести місяців з дня припинення або скасування воєнного стану з метою забезпечення закладів охорони здоров’я необхідними препаратами може здійснюватися ввезення на митну територію України з метою подальшого обігу, зокрема, зареєстрованих лікарських засобів в іноземній упаковці, виготовлених для потреб ринків інших країн, що не відповідає затвердженим реєстраційним матеріалам на лікарський засіб, у супроводі затвердженої в Україні інструкції для медичного застосування та гарантійного листа виробника/заявника, в якому зазначається, що ввезений лікарський засіб є ідентичним до зареєстрованого в Україні (пункт 3¹ Порядку № 902).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та           підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Розміри ставок ПДВ встановлено статтею 193 розділу V ПКУ.

Пунктом 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною.

Податок на додану вартість становить 20 відс., 7 і 14 відс. бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ визначено, що за ставкою ПДВ у розмірі 7 відс. оподатковуються ПДВ, зокрема, операції з:

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (далі – ДРЛЗ), а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII  «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.

Щодо питань 1 і 2

За операціями із ввезення на митну територію України та постачання на митній території України тих самих лікарських засобів повинна застосовуватися однакова ставка ПДВ (в залежності від дотримання визначених умов).

Враховуючи викладене для цілей застосування ставки ПДВ у                     розмірі 7 відс. до операцій з ввезення та постачання на митній території України лікарських засобів такі лікарські засоби мають бути:

- дозволені для виробництва і застосування в Україні;

- внесені до ДРЛЗ.

Інших умов для цілей застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відс. до операцій з ввезення та постачання на митній території України лікарських засобів підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ не передбачено.

Отже, лише при дотриманні умов, визначених підпунктом «в»                    пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, а саме, якщо вказані у зверненні лікарські засоби дозволені для виробництва і застосування в Україні та їх включено до ДРЛЗ, операції з ввезення та постачання на митній території України таких лікарських засобів підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою 7 відсотків.

У разі, якщо при здійсненні операцій з ввезення та постачання на митній території України вказаних у зверненні лікарських засобів не дотримано хоча б однієї із зазначених вище умов, зокрема, якщо безпосередньо такі лікарські засоби не внесені до ДРЛЗ, то такі операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Щодо питання 3

Якщо за операцією з постачання на митній території України лікарських засобів, яка підлягала оподаткуванню за ставкою ПДВ у розмірі 20 відс., у зв’язку з тим, що  лікарські засоби не внесені до ДРЛЗ постачальником (платником ПДВ) була складена податкова накладна із застосуванням ставки ПДВ у розмірі 20 відс., то така податкова накладна є підставою для формування покупцем (платником ПДВ) податкового кредиту за такою операцією.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).