Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.07.2026 р. № 3967/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (    ) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Платник повідомила, що 21.03.2025 вона стала Партнером № 1 англійської контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) (  )з часткою володіння у Партнерстві 2%, а (  ) (далі – Партнер № 2) з 21.03.2025 – з часткою 98%.

При цьому Партнер № 2, починаючи з 21.03.2025 була контролером Партнерства у сукупному розмірі 100% (98% - безпосереднє володіння, 2% – опосередковане володіння КІК Партнером № 2 через Платника).

Фактичне управління діяльністю КІК здійснювалось Партнером № 2. Платник видала трастову декларацію на Партнера № 2, в якій зазначено, що Платник володіє часткою 2% виключно в інтересах Партнера № 2.

Партнер № 2 подала Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) 20.05.2025, в якому визнала себе контролером Партнерства у сукупному розмірі 100% (98% – безпосереднє володіння КІК, 2% – опосередковане володіння КІК Партнером № 2 через Платника).

Платником повідомлено, що з 05.05.2026 ним втрачено статус Партнера
№ 1 Партнерства (КІК).

Враховуючи вищезазначене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи може платник, зважаючи на те, що її партнер № 2 визнав себе контролером з часткою 100%, не подавати Повідомлення щодо відповідного Партнерства?

2. Чи може платник, зважаючи на те, що її партнер № 2 визнав себе контролером з часткою 100%, не подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) щодо відповідного Партнерства (КІК)?

3. Чи може платник, зважаючи на те, що її партнер № 2 визнав себе контролером з часткою 100%, бути притягнута до фінансової відповідальності за неподання Повідомлення та/або за неподання Звітів про КІК щодо відповідного Партнерства (КІК).

Щодо питань 1-3.

Відповідно до підпункту 14.1.141² пункту 14.1 статті 14 Кодексу, партнерство – об’єднання двох або більше осіб, створене відповідно до законодавства іноземної юрисдикції на підставі або відповідно до договору для ведення діяльності з метою отримання прибутку або досягнення іншої спільної мети;

Згідно з підпунктом 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² Кодексу КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Юридичною особою може визнаватися корпоративне утворення (об’єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов’язки та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або форми власності. Наявність у КІК статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації.

У випадках, передбачених статті 39² Кодексу, до КІК може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи.

Утворенням без статусу юридичної особи визнається утворення, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, яке відповідно до законодавства та/або документів, що регулюють її діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів.

Утворення без статусу юридичної особи можуть включати, зокрема, але не виключно, партнерства, трасти, фонди, інші установи та організації, створені на підставі правочину або закону іноземної держави (території). До утворень без статусу юридичної особи прирівнюються особи - нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, які відповідно до особистого закону не є юридичними особами.

Відповідно до підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу з урахуванням положень статті 39² Кодексу контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж                          50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж                      10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Відповідно до підпункту 39².1.4 пункту 39².1 статті 39² Кодексу для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:

належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;

належать будь-яким пов'язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:

у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом множення часток;

у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом підсумовування часток у кожному такому ланцюгу.

При цьому для цілей розрахунку опосередкованого володіння, у разі якщо особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відсотків (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі:

володіння на підставі права власності, або якщо право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах такої особи.

Підпунктом 39².1.5 пункту 39².1 статті 39² Кодексу передбачено, що особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі, якщо така особа є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка, або учасником (партнером з повною або обмеженою відповідальністю) партнерства, до активів якого входить частка в юридичній особі.

Відповідно до підпункту 39².2.1 пункту 39².2 статті 39² Кодексу якщо одна фізична особа володіє часткою або контролює частку в розмірі 25 і більше відсотків у КІК спільно з іншими фізичними особами, та при цьому жодна з осіб самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для КІК у рівних частках (незалежно від того, чи досягає розмір частки кожного з них 25 відсотків).

З огляду на зазначене, фізична особа - резидент України, яка володіє часткою або контролює частку у КІК спільно з іншими фізичними особами, має право визнати себе контролюючою особою в повному розмірі щодо такої іноземної компанії та розмір її частки буде вважатись сума часток, які належать такій фізичній особі та її пов’язаній особі.

Разом з тим, згідно з підпунктом 39².2.3 пункту 39².2 статті 39² Кодексу скоригований прибуток КІК, який було включено до об’єкта оподаткування однієї контролюючої особи в порядку, передбаченому Кодексом, не може бути повторно включено до об’єкта оподаткування іншої контролюючої особи або контролюючих осіб.

Пунктом 39².5 статті 39² розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК. Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Тобто, контролююча особа зобов’язана подати звіт про КІК одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік. До звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК.

Згідно з підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² Кодексу фізична особа (юридична особа) – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² Кодексу;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² Кодексу;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи (юридичної особи) – резидента України протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за № 1525/37147.

Таким чином, фізична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) КІК, зобов'язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки визначені підпунктом 39².5.5 пункту 39².5                     статті 39² Кодексу.

Отже, якщо фізична особа – резидент України, в даному випадку Партнер № 2, визнає себе контролюючою особою по відношенню до Партнерства (КІК) – (  ) в розмірі 100 відсотків, на нього покладається обов’язок подати до контролюючого органу Повідомлення та відповідно Звіт про КІК одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік. Платник не визнається контролюючою особою по відношенню до іноземної компанії – (  ), та у Платника не виникає обов’язку подання до контролюючого органу Повідомлення та Звіту про КІК по іноземній компанії (  ) за зазначених обставин.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.