Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо податку на додану вартість та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює операції з надання нерезиденту послуг, місце постачання яких знаходиться за межами митної території України.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи зобов’язаний платник податків у разі здійснення операцій з надання нерезиденту послуг, які згідно з нормами Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ, складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні за такими операціями?
2. У разі, якщо платник податків при здійсненні вказаних операцій зобов’язаний складати та реєструвати в ЄРПН податкові накладні, який порядок заповнення таких податкових накладних?
3. У разі, якщо платник податків при здійсненні зазначених операцій зобов’язаний складати та реєструвати в ЄРПН податкові накладні, чи коректним буде складання податкових накладних наступним чином:
у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» зазначається «Без ПДВ»;
у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зазначається «Х» з типом причини «02»;
ІПН отримувача – «100000000000»;
у графі «8» «розділу Б» «код ставки» зазначається «903»;
у графі «9» «розділу Б» «код пільги» зазначається «99999999», а у відведеному полі податкової накладної зазначається пункт 186.3 статті 186 Кодексу?
4. У разі, якщо платник податків при здійсненні таких операцій не зобов’язаний складати та реєструвати в ЄРПН такі податкові накладні, то чи потрібно складати розрахунки коригування до раніше складених таких податкових накладних для їх анулювання чи уточнення?
5. У разі, якщо потрібно складати розрахунки коригування до таких податкових накладних для їх анулювання чи уточнення, який порядок заповнення таких розрахунків коригування?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.
Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до
статті 186 Кодексу.
Правила формування податкових зобов’язань та складання податкової накладної визначено статтями 187 та 201 Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1-3
За операціями з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (місце постачання яких визначено за межами митної території України), податкові накладні не складаються та, відповідно, не реєструються в ЄРПН.
Щодо питання 4-5
Якщо платником податків складена податкова накладна за операцією, яка не підлягала оподаткуванню ПДВ (не була об’єктом оподаткування ПДВ), то платник відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу складає розрахунок коригування до такої накладної, а саме, у такому розрахунку коригування в розділі Б зі знаком «–» зазначаються показники щодо усіх зазначених в помилково складеній податковій накладній товарів / послуг (виводяться в «0») та у графі 2.1 вказується код причини коригування «103». Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |