Державна податкова служба України розглянула звернення Дочірнього підприємства … (далі – Підприємство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з орендної плати за землю та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Підприємство поінформувало про укладений з міською радою договір оренди земельної ділянки державної / комунальної власності (далі – Договір, Ділянка). В подальшому Підприємство (Орендар) передало Ділянку в суборенду без зміни її цільового призначення. За умовами договору суборенди Ділянки обов’язок сплачувати орендну плату до бюджету покладено на Суборендаря, розрахунок розміру орендної плати Суборендарю щорічно надається міською радою. Суборендар щорічно подає до контролюючого органу за місцем розташування Ділянки податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та сплачує нараховані суми орендної плати до бюджету.
Суборендарю у контролюючому органі за місцем знаходження Ділянки повідомлено про необхідність відкоригувати суми орендної плати за Ділянку, яка передана в суборенду, оскільки обов’язок сплачувати орендну плату за Ділянку покладено на Орендаря.
Підприємство просить надати роз’яснення: на кого покладений обов’язок звітувати та сплачувати орендну плату за Ділянку, яка передана в суборенду.
До звернення не надано копії Договору, договору суборенди Ділянки, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права користування Ділянкою на умовах оренди та суборенди.
Положеннями Кодексу визначено, що платниками податків визнаються, зокрема юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з Кодексом (пункт 15.1 статті 15 Кодексу).
Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Згідно з підпунктом 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Кодексу платниками орендної плати є землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (статті 125, 126 Земельного кодексу України).
Кодекс не передбачає делегування обов’язку зі сплати податків, крім податкових агентів чи представників платників податків відповідно до статей 18, 19 Кодексу.
Якщо Суборендар не є податковим агентом чи представником Підприємства, він не є платником орендної плати у розумінні Кодексу.
Враховуючи зазначене, Підприємство як Орендар є платником орендної плати за Ділянку на підставі укладеного Договору з міською радою незалежно від укладення договору про передачу Ділянки в користування на умовах суборенди.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |