Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.07.2026 р. № 3978/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Адвокатського об’єднання щодо окремих питань із оподаткування коштів юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Адвокатське об’єднання повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 %, яким планується отримання від іноземного клієнта кошти для сплати судового збору на підставі договору на правничу допомогу. Сума збору буде досягати майже 1,6 млн.грн. Основний вид діяльності КВЕД 69.10 «Дiяльнiсть у сферi права». Платником повідомлено, що кошти надходять від клієнта не як оплата правничої допомоги, а для виконання Адвокатським об’єднанням доручення щодо сплати судового збору.

Адвокатське об’єднання, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи може Адвокатське об’єднання отримати кошти без наступного їх оподаткування або переведення на загальну систему? Це як доручення клієнта сплатити за нього збір. Яке має бути документальне оформлення?

 

Оскільки, Адвокатським об’єднанням не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операції, що ним здійснюється, тому відповідь надається на загальних підставах.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон                     № 5076).

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 5076 визначено, що договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини першої – другої статті 30 Закону № 5076 формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту  є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3674 судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене  Законом № 3674                         (частина перша статті 2 Закону № 3674).

Відповідно до абзацу першого – другого частини першої статті 6 Закону                   № 3674 визначено, що  судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частина перша статті 9 Закону № 3674 ).

Крім того, згідно з частиною першою статті 133 глави 8 «Судові витрати» Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року
№ 1618-IV (далі - ЦПКУ) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 глави 8  «Судові витрати» Закону № 3674).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою                                   1  розділу XIV Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 стаття 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац перший пункту 292.6 статті 292 Кодексу).

Пунктом 292.4 статті 292 Кодексу визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (пункт 292.5 статті 292 Кодексу).

Пунктом 292.13 статті 292 Кодексу визначено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п'ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності  визначає Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (зі змінами та доповненнями) (далі – П (С) БО 15).

 Відповідно до пункту 6.2 П(С)БО 15 не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як «сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо».

Бухгалтерський облік посередницьких операцій ведеться з урахуванням П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 16 «Витрати».

Враховуючи зазначене, юридичні особи – платники єдиного податку включають до складу доходу всю суму коштів, які надійшли у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Оскільки, судовий збір –  це окремий вид судових витрат та не належить до фактичних витрат Адвокатського об’єднання, необхідних для виконання договору про надання правничої допомоги, тому кошти, які надходять юридичній особі – платнику єдиного податку третьої групи від клієнта для сплати судового збору, що є обов’язковим платежем, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України без оформлення договору доручення або типового посередницького договору, включаються до складу доходу такої юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи.

У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), – платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у таких випадках та в строки, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

У разі здійснення юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи діяльності за посередницьким договором, доходом суб’єкта господарювання платника єдиного податку є сума його винагороди. Кошти, що надійшли йому під звіт до доходу платника єдиного податку третьої групи не включаються.

Поряд з цим зазначаємо, що законодавство України надає нерезидентам  рівні процесуальні права та обов’язки з резидентами.

Так, Законом № 3674 передбачено, що за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Питання документального оформлення по зазначеній операції не відноситься до компетенції Державної податкової служби.

Крім цього зазначаємо, що в межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування платником податку податкових зобов’язань (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочних заходів). Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).