Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.07.2026 р. № 3989/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (    ), щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, платник податків зареєстрований фізичною особою – підприємцем з 18.10.2021. У період з 18.01.2021 по 31.12.2021 перебував на загальній системі оподаткування, підприємницький дохід не отримував, у зв’язку з чим єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе не сплачував.

З 01.01.2022 платник податків перебуває на спрощеній системі оподаткування (друга група).

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи мала право фізична особа – підприємець не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе у період дії воєнного стану?

2. Чи має право така фізична особа – підприємець добровільно сплатити єдиний внесок за себе за періоди, за які єдиний внесок не нараховувався та не сплачувався?

3. У разі добровільної сплати єдиного внеску чи будуть застосовані штрафні санкції та пеня?

4. Якщо штрафні санкції та пеня застосовуються, в якому порядку та з якої дати здійснюється їх розрахунок?

5. Чи виникає обов’язок зі сплати штрафних санкцій і пені, якщо сплата єдиного внеску за минулі періоди здійснюється добровільно з метою зарахування страхового стажу?

6. Чи виникає обов’язок у фізичної особи – підприємця сплачувати єдиний внесок за себе у період перебування на загальній системі оподаткування без отримання доходів?

7. Чи має право така фізична особа – підприємець добровільно сплатити єдиний внесок за себе за такий період?

8. У разі добровільної сплати єдиного внеску за такий період, чи будуть застосовані штрафні санкції та пеня?

9. У якому порядку необхідно відобразити добровільну сплату єдиного внеску за минулі періоди?

10. У якій звітності та за який звітний рік необхідно відобразити суми єдиного внеску, добровільно сплачені у 2026 році за минулі періоди?

11. Чи буде добровільно сплачений єдиний внесок зарахований до страхового стажу?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)).

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених, зокрема у пункті 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску зобов’язані:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;

подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового соціального страхування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 «недоїмка» - сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом
№ 2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом № 2464.

У разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного зобов’язання такі особи несуть відповідальність відповідно до ст. 25 Закону № 2464.

Одночасно зауважуємо, що платник єдиного внеску може визначити зобов’язання із сплати єдиного внеску у зв’язку із виправленням самостійно виявлених помилок за податкові періоди починаючи з 2021 року.

Щодо фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (період з 01.03.2022 по 31.12.2024)

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.  

Згідно з п. 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону
№ 2464, тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався, отже, якщо фізична особа – підприємець не сплачував єдиний внесок, він мав право не подавати Додаток 1 по єдиному внеску у складі Податкової декларації платника єдиного податку. Якщо ж за певні місяці єдиний внесок був сплачений, то Додаток 1 необхідно подати зазначивши в ньому тільки ті місяці, за які було сплачено єдиний внесок.

Відповідно до п. 3 «Прикінцевих положень» Закону України
від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на
2025 рік» (набрав чинності 01.01.2025) на 2025 рік зупинено дію п. 9¹⁹
розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку мав право скористатися положеннями п. 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 та не сплачувати єдиний внесок за період з 01.03.2022 по 31.12.2024.

При цьому фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування подають Декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зі змінами.

Згідно з приміткою 10 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є Додаток 1, який подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2
та 296.3 ст. 296 Кодексу, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464. Додаток 1 не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частиною шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску.

У разі подання Декларації з виправленими показниками після закінчення граничного строку подання Декларації, платником зазначається тип декларації «Уточнююча».

При цьому в Додатку 1 обов'язково заповнюються всі рядки та колонки розділу 9 «Визначення сум нарахованого єдиного внеску», де вказуються вірні показники з врахуванням виявлених помилок, за період визначений у графі 8 «Період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування».

Для визначення уточнених зобов'язань зі сплати єдиного внеску заповнюється розділ 10 «Визначення зобов'язань із сплати єдиного внеску у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» Додатку 1, в якому:

у рядку 1 вказується сума єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка, яка переноситься з рядка «Усього» графи 4 розділу 9 раніше поданого Додатка 1, що уточнюється;

у рядку 2 – уточнена сума нарахованого єдиного внеску за звітний (податковий) період, у якому виявлено помилку – вказується значення рядка «Усього» графи 4 розділу 9;

у рядку 3 – сума збільшення суми єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, яка розраховується за формулою: рядок 2 розділу 10 – рядок 1 розділу 10 (заповнюється у разі якщо рядок 2 > рядка 1);

у рядку 5 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до
ст. 25 Закону № 2464. При цьому сума пені нараховується з розрахунку 0,1 відс. своєчасно не сплачених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування).

Враховуючи зазначене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, у разі виправлення самостійно виявлених помилок, має право подати Декларацію з Додатком 1 з типом форми «Уточнююча» та сплатити нараховані суми єдиного внеску з урахуванням пені та фінансових санкцій. При цьому розрахунок фінансових санкцій здійснюється на підставі даних інтегрованої картки платника податків.

Щодо фізичної особи – підприємця за період перебування на загальній системі оподаткування (період з 18.10.2021 по 31.12.2021)

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року  № 449 (зі змінами), обчислення сум єдиного внеску фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування здійснюється на підставі даних річної податкової декларації. При цьому враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 року № 859 (зі змінами).

Згідно з підпунктом 1 пункту 6 розділу І «Загальні положення» Інструкції фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування формують та подають Додаток ЄСВ 1 у складі Декларації, яка подається платниками, за звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

При цьому додатки є складовою частиною Декларації. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках (п. 2 розділу II Інструкції).

Згідно з п. 6 Розділу ІIІ «Порядок оформлення декларації» Інструкції у розділі VI декларації «Розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» значення сум податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах відображаються окремо з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в графах «податок на доходи фізичних осіб» та «військовий збір», «мінімальне податкове зобов’язання», «єдиний соціальний внесок» розділу VI декларації, зокрема:

у рядку 23 вказуються сума податку та/або збору та/або єдиного внеску, які підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню, або на небюджетні рахунки, за даними раніше поданої декларації за звітний (податковий) період, у якому виявлено помилку;

у рядку 24 вказуються уточнені суми податкових зобов'язань або сума до повернення за звітний (податковий) період, у якому виявлено помилку, або сума зобов'язань з єдиного внеску;

у рядку 25.1 вказується сума, на яку збільшується податкове зобов'язання та/або зобов'язання з єдиного внеску у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Рядок 25.1 заповнюється у разі, якщо внаслідок виправлення самостійно виявлених помилок виявлено факт заниження податкових зобов'язань та/або заниження зобов'язань з єдиного внеску (значення рядка 24 декларації більше ніж значення рядка 23 декларації).

Значення рядка 25.1 обчислюється як різниця між значеннями рядків 24 та 23.

у рядку 25.2 вказується сума, на яку зменшується податкове зобов'язання та/або зобов'язання з єдиного внеску у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Рядок 25.2 заповнюється у разі, якщо внаслідок виправлення самостійно виявлених помилок виявлено факт завищення податкових зобов'язань та/або зобов'язань з єдиного внеску (значення рядка 24 декларації менше ніж значення рядка 23 декларації).

Значення рядка 25.2 обчислюється як різниця між значеннями рядків 24 та 23, значення вказується без знака «-»;

у рядку 27 вказується сума пені, нарахованої платником податку самостійно відповідно до статті 129 глави 12 розділу II Кодексу та/або статті 25 Закону.

Згідно з п.п. 2 п. 6 розділу IV Інструкції, у разі якщо після граничного терміну подання (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 розділу II Кодексу) платник єдиного внеску самостійно виявляє помилки, в тому числі, що стосуються реквізитів, у раніше поданому ним розрахунку, він зазначає тип декларації «Уточнююча», звітний період, що потребує уточнення, та зазначає показники у розрізі місяців, по яких здійснюється розрахунок сум єдиного внеску.

При цьому обов'язково заповнюються всі рядки та колонки табличної частини за період, визначений у графі 8 «Тип платника та період перебування, місяць» заголовної частини Додатка ЄСВ 1.

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка у період з 18.10.2021 по 31.12.2021 перебувала на загальній системі оподаткування та не отримувала дохід у зазначений період, мала право самостійно визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464 та сплатити єдиний внесок у сумі, не менше за розмір мінімального страхового внеску.

Разом з тим, платник єдиного внеску, який подав Декларацію за минулий звітний період з позначкою «Звітна», без Додатка ЄСВ 1 у зв’язку з відсутністю бази нарахування єдиного внеску, то такий платник має право подати Декларацію та Додаток ЄСВ 1 до неї із зазначенням типу «Уточнююча», заповнюючи в Декларації всі необхідні показники з урахування положень ст. 25 Закону № 2464 та нарахованої пені.

Щодо добровільної плати єдиного внеску

Згідно з частиною першою ст. 10 Закону № 2464 платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, зокрема є особи, які досягли
16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пп. 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, оскільки Ви як фізична особа з 18.10.2021 маєте статус фізичної особи – підприємця, то зважаючи на положення частини першої ст. 10 Закону № 2464 Ви не може скористатися правом на добровільну сплату єдиного внеску.

Щодо страхового стажу

Відповідно до ст. 12 Закон № 2464 завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску (далі – податковий орган) є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Пунктом 5 частини другої ст. 12 Закону
№ 2464 визначено, що Державна податкова служба України формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру, здійснює заходи щодо забезпечення доступу до даних Державного реєстру відповідно до Закону
№ 2464. Вичерпний перелік відомостей, необхідних для обліку платників єдиного внеску, які вносяться до реєстру страхувальників визначено в п. 4 розділу ІІ Положення «Про реєстр страхувальників» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1554/26331. Першоджерелом відомостей, що вносяться до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру є безпосередньо страхувальник.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з п. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058 (п. 2 ст. 24 Закону № 1058).

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене вище, питання щодо страхового стажу, не належать до компетенції контролюючих органів.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.