Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ), щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що зареєстрований як фізична особа – підприємець 28.05.2026, є платником єдиного податку другої групи з 01.06.2026. Одночасно фізична особа з ( ) є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу в ( ). Під час проходження військової служби ( ) як роботодавець нараховує та сплачує за такого військовослужбовця єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірі не меншому мінімального страхового внеску.
Враховуючи викладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи звільняється фізична особа – підприємець, зареєстрована 28.05.2026 та яка є платником єдиного податку другої групи з 01.06.2026 від обов’язку нарахування та сплати за себе єдиного внеску за період проходження військової служби, якщо роботодавцем за таку особу сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску?
2. Чи поширюється на платника податків положення частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон
№ 2464) щодо звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичними особами – підприємцями, за яких роботодавцем сплачено страховий внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску?
3. Чи має значення для застосування зазначеного звільнення той факт, що фізична особа була зареєстрована як підприємець уже під час проходження військової служби?
4. Чи виникає у платника податків обов’язок щодо самостійного визначення бази нарахування та сплати єдиного внеску за себе за період перебування на військовій службі у разі, якщо роботодавцем вже сплачено мінімальний страховий внесок?
5. Чи має значення для застосування зазначеного звільнення той факт, що фізична особа має основне місце роботи, за яким не нараховується заробітна плата та не сплачується єдиний внесок, такий внесок не менше мінімального сплачується за місцем проходження служби?
Щодо першого – п’ятого питань
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.
Згідно з частиною першою ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є:
роботодавці, зокрема, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, відповідно до законодавства, для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України від 21 жовтня 1993 року
№ 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та від 25 березня
1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань (абзац сьомий, восьмий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску є:
для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 - сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464);
для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, - суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 2464).
Ставка єдиного внеску для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464 становить 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Водночас, частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема, у п. 4. частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином у разі якщо Головне управління справами Міністерства оборони України у розумінні Закону № 2464 є роботодавцем, то фізична особа – підприємець звільняється від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску, незалежно від того, що Ви маєте також інше основне місце роботи.
Одночасно зауважуємо, що згідно з п. 92 розділу VIII Закону № 2464 під час особливого періоду, визначеного від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543), платники єдиного внеску, визначені пп. 4, 5 і 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску.
Положення цього пункту застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.
Під час особливого періоду, визначеного Законом № 3543, для платників єдиного внеску, визначених у пп. 4, 5 і 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування положень ст. 25 Закону № 2464.
Підставою для такого зупинення є відомості про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
За період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані контролюючим органом суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі сум єдиного внеску в порядку та строки, визначені цим Законом, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску, зазначеного у пп. 4, 5 або 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464, укладений з такою особою контракт.
Платник єдиного внеску, зазначений у пп. 4, 5 або 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464, який у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотримався визначених Законом № 2464 термінів виконання своїх обов’язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої Законом
№ 2464 за несплату єдиного внеску та неподання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), за умови виконання таких обов’язків щодо подання звітності протягом
150 календарних днів та/або щодо сплати єдиного внеску протягом
180 календарних днів з дня його демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).
У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у п. 4, 5 або 51 частини першої
ст. 4 Закону № 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати єдиного внеску, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до таких платників єдиного внеску, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до цього пункту.
Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка призвана на військову службу у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, на весь строк її військової служби звільняється від обов’язку нарахування та сплати єдиного внеску за себе за умови дотримання вимог, визначених п. 9² розділу VIII Закону № 2464.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |