Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.07.2026 р. № 4006/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо деяких питань оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Виходячи з інформації, Товариство планує укладання угоди про надання послуг із ТОВ «…» (далі – замовник) з метою забезпечення дистанційної реалізації товарів за онлайн-замовленнями, здійсненими покупцями через платформу в мережі Інтернет.

Відповідно до умов договору Товариство зобов’язується надавати замовнику комплекс послуг щодо обробки онлайн-замовлень покупців та виконання бізнес-процесів Служби замовлень, що включає обов’язок Товариства організувати технологічну обробку онлайн-замовлень покупців, в тому числі збір, комплектування та пакування замовлених покупцями товарів на території замовника та забезпечення їх подальшого вручення покупцям. При цьому дистанційний продаж товарів покупцям за онлайн-замовленнями, обробленими Товариством буде здійснювати безпосередньо замовник.

В свою чергу, відповідно до умов договору замовник зобов’язується надавати доступ Товариству та визначеним Товариством субпідрядникам до торговельного залу та інших зон на території замовника з метою виконання Товариством бізнес процесів Служби замовлень, а також надавати дозвіл на розміщення обладнання Товариства для виконання відповідних бізнес процесів в межах договору.

Товариство буде надавати послуги замовнику на території замовника та відшкодовувати вартість електроенергії у зв’язку з виконанням бізнес-процесів служби замовлень на виконання умов договору.

Надання товариством послуг замовнику за договором буде оформлюватися актом наданих послуг. Розмір винагороди товариству буде залежати від обсягу реалізованих замовником товарів за онлайн-замовленнями, здійсненими покупцями через платформу в мережі Інтернет.

Товариство підкреслює, що буде знаходитися на території замовника виключно як виконавець/підрядник виключно для надання послуг замовнику в межах договору.

Враховуючи вищевикладене, Товариство запитує:

Чи правильно розуміємо, що факт надання Товариству доступу до торговельного залу та інших зон на території замовника на вказаних вище умовах в межах договору не може бути оціненим (кваліфікованим) податковими органами (в тому числі під час здійснення податкової перевірки) як господарська операція з безоплатного надання послуг (з надання нерухомого майна у користування) відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.185 та п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

Відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Платник податку має право відповідно до п. 52.1 ст. 52 Кодексу звернутися до контролюючих органів за наданням індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Частиною першою ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу господарська діяльність – діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу, і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 цього пункту.

Отже, у разі якщо контрагент – замовник є платником податку на прибуток та не є пов’язаною особою із Товариством, то вказане коригування не застосовується.

При цьому Кодексом не передбачено податкових різниць щодо операцій по надання доступу до приміщень, на умовах, вказаних у запиті, платникам податку на прибуток, крім платників податку на прибуток, що є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги).

Вказані операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату та об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищезазначене, питання щодо порядку відображення доходів та витрат за операціями з надання доступу до приміщень замовника, на умовах, вказаних у запиті, в бухгалтерському обліку відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та
підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Згідно з п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

За загальними правилами, визначеними Кодексом, у розумінні норм ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з постачання послуг, при цьому постачанням послуг вважається, зокрема, надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З урахуванням норм п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, надання Товариству доступу до приміщень замовника з метою ведення Товариством господарської діяльності за своєю сутністю є операцією з надання замовником Товариству послуг з користування нерухомим майном (послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності).

За такою операцією платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, до складу якої, зокрема, включаються будь-які суми коштів, що передаються платнику податків у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Водночас слід зазначити, що відповідно до п. 52.1 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація надається контролюючим органом платнику податку за його зверненням та стосується практичного застосування окремих норм податкового законодавства у ситуації, описаній у такому зверненні. В межах надання індивідуальної податкової консультації не розглядається питання щодо правильності розуміння платником податку норм податкового законодавства чи розʼяснень, попередньо отриманих від ДПС. Правомірність оподаткування ПДВ окремих господарських операцій може бути досліджено контролюючим органом виключно в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).