Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства…. (далі – звернення) щодо надання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), і керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство проінформувало, що з 2007 року є платником єдиного податку 3 групи та виконує роботи по будівництву доріг згідно КВЕД 42.11.
Згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08.10.2007 (далі –
Свідоцтво) Товариство є власником комплексу будівель та споруд, який складається з: адмінприміщення з ремонтною майстернею (А, А-1) – 899,9 кв.м., побутове приміщення з прибудовою (Г, г, г-1) – 79,7 кв.м., приміщення для стоянки автомашин (Б) – 394,0 кв.м., приміщення складу (В) – 400,3 кв.м., приміщення ГСМ (Е) – 10,6 кв.м., замощення 1, споруди 2-3 (далі – Комплекс будівель та споруд), розташований за адресою: Черкаська область, …., загальною площею 1784,5 кв.м.
Товариство запитує чи є воно платником Податку.
Оскільки до звернення не надані документи, які підтверджують кваліфікаційну приналежності будівель та споруд згідно з Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), то ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо викладеного питання.
Порядок нарахування та сплати Податку врегульовано у статті 266 Кодексу.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).
Базою оподаткування Податком є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1. пункту 266.3 статті 266 Кодексу).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами
самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).
Враховуючи, що Товариство є власником нерухомого майна, то воно є платником Податку.
Водночас підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу (далі – підпункт 266.2.2 Кодексу) визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування.
Згідно з підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу не є об’єктом оподаткування Податком будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, для права застосування для об’єкту нерухомості норми, передбаченої підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу, Товариство одночасно має відповідати певним умовам:
основний вид діяльності класифікується в секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;
будівлю має бути віднесено до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, використано за призначенням у господарській діяльності та не здано в оренду, лізинг, позичку.
При цьому звертаємо увагу, що виключення з переліку об’єктів оподаткування, передбачене підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу, стосується будівель та споруд, а не їх частин.
Відповідно до реєстраційних даних основним видом діяльності Товариства встановлено КВЕД 42.11 «Будівництво доріг і автострад», який відноситься до розділу 42 «Будівництво споруд» секції F «Будівництво» ДК 009:2010.
У межах податкового законодавства кожен об’єкт нерухомого майна, що має документ, підтверджуючий право власності на нього (об’єкт нерухомого майна має реєстраційний номер, інвентарний номер), розглядається як окремий об’єкт оподаткування Податком, з урахуванням функціонального призначення, фактичного використання та інших характеристик такого об’єкта. Належність будівлі до того чи іншого класу для цілей оподаткування має бути підтверджено.
Підтвердженням даних щодо характеристик об’єкту нерухомості, зокрема, можуть бути дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, дані Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – ЄДЕССБ), свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомості, матеріали технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна.
Згідно з Класифікатором до групи 125 «Промислові та складські будівлі» відносяться клас 1251 «Промислові будівлі» до якого належать будівлі, що використовуються для промислового виробництва, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні, тощо та клас 1252 «Резервуари, силоси та склади» – резервуари та ємності; резервуари для нафти та газу; силоси для зерна, цементу та інших сухих продуктів; холодильники та спеціальні склади; складські майданчики.
Згідно Класифікатора клас 1220 «Офісні будівлі» – будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, у тому числі для промислових підприємств, банків, поштових відділень, органів державної влади та місцевого самоврядування тощо; клас 1242 «Будівлі гаражів» включає гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки.
Оскільки в Свідоцтві відсутня інформація щодо приналежності об’єкта нерухомості «Комплекс будівель та споруд» до відповідного класу Класифікатора, то Товариству доцільно звернутися до відповідних органів щодо отримання таких документів, зокрема витягу з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ та включити отриману класифікацію до записів реєстру майнових прав.
Після отримання підтверджуючих документів щодо віднесення Комплексу будівель та споруд до групи 125 «Промислові та складські будівлі» Класифікатора Товариству доцільно повторно звернутися за консультацією з наданням відповідних документів, зокрема, які підтверджують право власності на об’єкт нерухомості, та витягу з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |