Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.07.2026 р. № 4032/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань податкового обліку та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством було придбано з ПДВ та введено в експлуатацію товар. При його придбанні відповідні суми ПДВ було включено до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальником податкової накладної.

Товар використовується у господарській діяльності Товариства, повʼязаній з виробництвом власної готової продукції.

Оплата за товар Товариством здійснена не була. Після сплину терміну позовної давності Товариство має намір списати кредиторську заборгованість перед постачальником.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо відображення в декларації з податку на прибуток суми безнадійної заборгованості, яка списується, з урахуванням того, що:

- на балансі Товариства враховується загальна сума боргу перед постачальником (з ПДВ);

- придбаний товар використовується у господарській діяльності Товариства, тому Товариство не повинно нараховувати податкові зобовʼязання, передбачені пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу І ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях зі списання кредиторської заборгованості.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідного об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Водночас зазначаємо, що положеннями ПКУ не перебачено окремого рядку для відображення в податковій декларації з податку на прибуток підприємств кредиторської заборгованості.

Щодо нарахування податкових зобовʼязань, передбачених пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ слід зауважити наступне.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Починаючи із дати запровадження Системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) на постійній основі, а саме з 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ (далі – реєстраційна сума).

Виходячи з положень пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ реєстраційна сума, у тому числі її складова – сума ПДВ за отриманими податковими накладними (∑_{НаклОтр}), обраховується на підставі документів, зокрема, податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками починаючи з 01.07.2015. Таким чином при реєстрації постачальником в ЄРПН податкової накладної у покупця (отримувача) товарів/послуг формується значення показника ∑_{НаклОтр} та, відповідно, збільшується реєстраційна сума.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Тобто пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено механізм нарахування податкових зобов’язань у разі, якщо після включення сум ПДВ до податкового кредиту виникають умови, за яких покупець не має (втрачає) права(о) на такий податковий кредит.

Отже, якщо платник податку – покупець при придбанні товарів на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари не були ним оплачені протягом терміну позовної давності, то на дату списання у обліку кредиторської заборгованості покупець втрачає право на податковий кредит за такою операцією.

Оскільки формування покупцем податкового кредиту відбувалося з одночасним збільшенням реєстраційної суми в СЕА ПДВ, то і зменшення податкового кредиту має супроводжуватися одночасним зменшенням реєстраційної суми. Тому у даному випадку в межах функціонування СЕА ПДВ податковий кредит підлягає зменшенню шляхом складання податкової накладної («компенсуючої») із використанням принципу (механізму), визначеного пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ для складання «компенсуючих» податкових накладних.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).