Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.07.2026 р. № 4045/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство у 2022 році помилково оплатило податок на додану вартість (далі – ПДВ) згідно податкової декларації з ПДВ на бюджетний рахунок ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), а згодом – ще й на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ), завдяки чому в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) утворилась переплата у розрахунках з бюджетом по ПДВ.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: «Чи передбачена відповідальність за не перерахування сум податкового зобов’язання відповідно до поданої звітності з ПДВ з рахунку у СЕА ПДВ (через відсутність коштів на електронному рахунку) при наявності переплати з ПДВ в ІКП?».

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 200¹ розділу V, пунктами 33, 34 і 34¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).

На рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти, відповідно до пункту 200¹.4 статті 200¹ розділу V Кодексу:

а)        з рахунку у банку / небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу;

б)        з рахунку у банку / небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;

в)        з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г)         з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.41 статті 43 розділу II Кодексу;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 розділу II Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.

Згідно з пунктом 200¹.5 статті 200¹ розділу V Кодексу з рахунку у СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 22 Порядку № 569, у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань:

1. 1. платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг;
   2. казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.

За підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з податку результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку, платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 розділу V Кодексу (пункт 200¹.6 статті 200¹ розділу V Кодексу, пункт 19 Порядку № 569).

Разом з цим, згідно з пунктом 200¹.2 статті 200¹ розділу V Кодексу, розрахунки з бюджетом в частині ПДВ здійснюються з рахунків у СЕА ПДВ, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 розділу ІІ Кодексу.

Кошти, зараховані на електронний рахунок, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200¹.5 статті 200¹ розділу V Кодексу та погашення податкового боргу з ПДВ (пункт 200¹.7 статті 200¹ розділу V Кодексу).

Пунктом 124.1 статті 124 розділу ІІ Кодексу передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку у СЕА ПДВ в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Сума залишку узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачена ним до бюджету, яка обліковується Казначейством на рахунку у СЕА ПДВ до виконання в повному обсязі, не є податковим боргом або боргом платника податку.

У разі недостатності коштів на рахунку Товариства у СЕА ПДВ для сплати до бюджету задекларованої суми ПДВ Казначейство перераховує до бюджету кошти в межах їх залишку на такому рахунку, при цьому не сплачена сума ПДВ обліковується Казначейством до повного надходження коштів по задекларованій сумі ПДВ.

Згідно підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943, інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП платника розрахункових операцій. Узгоджена сума податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період нараховується в ІКП в автоматичному режимі в порядку черговості платежів та в порядку черговості платежів погашається за рахунок надміру сплачених коштів, які обліковуються в ІКП з ПДВ платника.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 розділу ІІ Кодексу надміру сплачені суми ПДВ (переплата у розрахунках з бюджетом по ПДВ), що обліковуються в ІКП, є джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань по ПДВ без заяви платника.

У разі, якщо в ІКП з ПДВ Товариства станом на граничну дату сплати задекларованої (узгодженої) суми податкових зобов’язань з ПДВ відповідного звітного (податкового) періоду обліковуються надміру сплачені кошти, при цьому, Товариством не забезпечено достатню суму коштів на електронному рахунку або така сума є меншою ніж сума такого податкового зобов’язання, не сплачена сума ПДВ обліковується Казначейством до повного надходження коштів по задекларованій сумі ПДВ, а погашення такої суми податкового зобов’язання з ПДВ відбувається за рахунок надміру сплачених коштів, які обліковуються в ІПК з ПДВ. Якщо сума таких коштів з ПДВ є достатня для погашення задекларованої (узгодженої) суми податкових зобов’язань з ПДВ відповідного звітного (податкового) періоду, у Товариства як платника податку податковий борг не виникає.

Слід зазначити, що передбачені статтею 124 розділу ІІ Кодексу штрафні санкції застосовуються до платника податку, зокрема, у випадку несвоєчасної сплати протягом визначених Кодексом строків узгодженої суми грошового зобов’язання безпосередньо до бюджету.

Кодексом не передбачена відповідальність за несвоєчасне перерахування / не перерахування коштів з рахунку у СЕА ПДВ до державного бюджету. При цьому відповідно до пункту 40 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу штрафні санкції та пеня, передбачені Кодексом, за порушення строків, установлених Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань з ПДВ, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунку Товариства у СЕА ПДВ у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету.

Отже, за не перерахування сум податкового зобов’язання відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ з рахунку у СЕА ПДВ при наявності у Товариства переплати з ПДВ в ІКП у сумі, яка дорівнює розміру або є більшою за розмір такого податкового зобов’язання, Кодексом відповідальність не передбачена.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).