Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.07.2026 р. № 4051/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (      ), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків зазначив, що здійснює господарську діяльність у сфері рекламних послуг, зокрема надання послуг з організації та супроводу заходів (конференцій, бізнес-зустрічей, презентацій, подій) для своїх клієнтів - юридичних осіб - резидентів України.

У межах виконання Товариством договору для своїх клієнтів (замовників), предметом якого є надання комплексу послуг з організації заходу, замовник може ініціювати включення до переліку послуг також організацію проживання учасників заходу в конкретному готелі. Зазначені фізичні особи учасники заходу - не перебувають із Товариством у трудових aбo цивільно-правових відносинах.

Зокрема, у разі якщо організація проживання учасників заходу передбачена договором на підставі окремого запиту замовника, можливими є такі дії:

готельний заклад виставляє рахунок на оплату послуг проживання конкретних фізичних осіб — учасників заходу;

оплату такого рахунку здійснює Товариство у межах загального бюджету заходу;

витрати на проживання включаються до рахунку, що виставляється Товариством замовнику, з окремим зазначенням відповідної суми (наприклад, у рядку «проживання»).

З огляду на зазначене, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вартість послуг проживання фізичних осіб, сплачена Товариством (як виконавцем) у межах виконання договору із замовником, якщо такі особи не є працівниками aбo підрядниками Товариства?

2. Чи вважається така оплата проживання додатковим благом фізичної особи відповідно до п.п 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу?

3. Чи виникає у Товариства обов’язок податкового агента в розумінні
статей 171 та 176 Кодексу щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб i військового збору з відповідних сум?

4. Чи має Товариство право включати вартість таких витрат до рахунку, що виставляється замовнику, із зазначенням формулювання «проживання», якщо фактичним надавачем послуг с готельний заклад?

Щодо першого - четвертого питань

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється
розділом ІV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у
п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку встановлено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема :

як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п. 167.2– п. 167.5 ст. 167 Кодексу) (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»
Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену в п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
(п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо витрати щодо оплати послуг проживання третім особам здійснюються юридичною особою (замовником) у складі оплати послуг юридичної особи (виконавця) з організації заходу (конференції, бізнес-зустрічі тощо), то у розумінні Кодексу юридична особа (виконавець) не є податковим агентом відносно працівників юридичної особи (замовника) на користь яких оплачуються зазначені послуги, а отже відсутні підстави щодо нарахування доходу у вигляді вартості вказаних послуг та утримання, перерахування (сплати) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету.

Разом з тим, якщо оплата вартості проживання третіх осіб (працівників замовника) здійснюється юридичною особою (виконавцем) за власний рахунок, а потім юридичною особою (замовником) відшкодовуються ці витрати на підставі виставленого виконавцем рахунку, то дохід у вигляді вартості проживання слід розглядати як додаткове благо, яке включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому юридична особа (виконавець) зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Поряд з цим, ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон
№ 996) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 розділу I Закону № 996).

Таким чином, з питання оформлення та заповнення первинних документів доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).