Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.07.2026 р. № 4056/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство, що є юридичною особою - податковим резидентом України, уклало з компанією-нерезидентом Німеччини Контракт, відповідно до умов якого компанія-нерезидент є розробником програмного забезпечення та надає Товариству файли авторизації, необхідні для використання файлів даних виробника акустичних систем разом із програмним забезпеченням компанії-нерезидента. Згідно з договором компанія-нерезидент надає Товариству невиключне та непередаване право інтегрувати файли авторизації до власних файлів даних для визначених моделей акустичних систем, а також право розповсюджувати кінцевим користувачам створені файли, що містять файли авторизації. При цьому права інтелектуальної власності на програмне забезпечення компанії-нерезидента, файли авторизації та інші об’єкти інтелектуальної власності залишаються за компанією-нерезидентом.

Товариство не отримує виключних майнових прав інтелектуальної власності, не має права відчужувати такі об’єкти третім особам та не має права надавати субліцензії. За надання зазначених прав Товариство сплачує компанії-нерезиденту ліцензійні платежі, що підтверджується договором та інвойсом компанії-нерезидента. Оплата здійснюється на користь компанії-нерезидента - резидента Німеччини.

Враховуючи викладене вище, заявника цікавлять наступні питання:

1. Чи вважаються платежі, що здійснюються резидентом України на користь компанії-нерезидента за наведеним договором, роялті у розумінні пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу? Якщо такі платежі не є роялті, просимо зазначити, до якого виду доходів нерезидента вони належать для цілей оподаткування відповідно до норм Кодексу.

2. Чи підлягають зазначені виплати оподаткуванню податком на доходи нерезидентів відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141. 4 ст. 141 Кодексу?

3. У разі якщо виплати визнаються роялті, чи має право резидент України застосувати положення Конвенції між Україною та Німеччиною про уникнення подвійного оподаткування за умови наявності довідки про резидентність нерезидента та підтвердження статусу бенефіціарного отримувача доходу?

4. Чи є обов’язок нараховувати ПДВ зобов’язання?

Щодо питань 1 - 3

Підпунктом 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо-чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, зокрема, такими доходами є роялті (абзац «в» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 Кодексу).

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Отже, у разі якщо ліцензійні платежі за надання невиключного та непередаваного права інтегрувати Author Files (файли авторизації) до власних файлів даних для визначених моделей акустичних систем (Licensed Models) підпадають під визначення роялті, то такий дохід нерезидента з джерелом походження з України підлягає оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікованої Законом України  № 449/95-ВР від 22.11.1995, яка набрала чинності 04.10.1996 (далі – Угода), застосовуються «до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1) і поширюються на існуючі в Договірних Державах податки, одним з яких, зокрема в Україні, є податок на прибуток підприємств, у Німеччині – корпоративний податок (ст. 2).

У розумінні Угоди термін «особа» означає будь-яку фізичну особу і компанію; термін «компанія» означає будь-яке корпоративне об’єднання або будь-яку іншу організацію, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об’єднання (п. 1 ст. 3 Угоди).

Критерії щодо визначення резиденції осіб, на яких поширюються положення Угоди, встановлено ст. 4 (Резиденція), відповідно до п. 1 якої «при застосуванні цієї Угоди термін «резидент однієї Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місцезнаходження керівного органу або іншого аналогічного критерію. Цей термін разом з тим не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи з джерел у цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться».

Положеннями ст. 12 (Роялті) Угоди визначено, зокрема:

«1. Роялті, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки у цій другій Державі, якщо цей резидент є фактичним власником роялті.

2. Однак такі роялті можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 процентів валової суми роялті у межах значення пункту 4 підпункту a) цієї статті.

3. Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, роялті, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в другій Договірній Державі, якщо цей резидент є фактичним власником роялті, та якщо роялті є виплатами в межах значення пункту 4 підпункту b) цієї статті.

4. Термін «роялті» при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування

a) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори або твори мистецтва, включаючи кінематографічні фільми і фільми або плівки для радіомовлення чи телебачення; і

b) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду».

Отже, якщо Україна є джерелом виплат доходу, який є роялті у межах значення п.п. «a» п. 4 ст. 12 Угоди, на користь особи, яка у розумінні Угоди є резидентом Німеччини та фактичним (бенефіціарним) власником отриманого доходу, то при виплаті таких роялті стягується податок, вказаний у п. 2 ст. 12 Угоди.

При виплаті з українських джерел особі, яка у контексті Угоди є резидентом Німеччини, доходів, які є роялті у межах значення п.п. «b» п. 4 ст. 12 Угоди , і така особа є фактичним (бенефіціарним) власником цих роялті, то згідно з п. 3 ст. 12 Угоди такі роялті підлягають оподаткуванню лише у Німеччині і, відповідно, звільняються від оподаткування в Україні

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Також, звертаємо увагу, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Щодо питання 4

Визначення операцій, які для цілей оподаткування ПДВ відносяться до постачання товарів та постачання послуг, наведено в ст. 14 Кодексу.

Також ст. 196 Кодексу визначено перелік операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно п.п. 196.1.6 п. 196 ст. 196 Кодексу не є об’єктом оподаткування операції з виплати дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

Отже, у разі, якщо умовами ліцензійного/субліцензійного договору передбачено надання покупцю права на використання об'єкта права інтелектуальної власності без можливості його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, то отримання постачальником ліцензійного платежу від покупця для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Якщо умовами ліцензійного/субліцензійного договору передбачено надання покупцю права на використання об'єкта права інтелектуальної власності з можливістю його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, отримання постачальником ліцензійного платежу від покупця не буде вважатися роялті та відповідно така операція оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Разом з цим, згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Обсяг такої операції Товариству необхідно буде відобразити у Податковій декларації з податку на додану вартість, форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами), за відповідний звітний (податковий) період.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).