Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.07.2026 р. № 4069/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального некомерційного підприємства «_________» (далі – Комунальне некомерційне підприємство) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє. 

Згідно зі зверненням Комунальне некомерційне підприємство є комунальним закладом охорони здоров’я у статусі неприбуткової організації.

Основною метою діяльності Комунального некомерційного підприємства є провадження медичної практики та забезпечення кваліфікованою, доступною, своєчасною, якісною та ефективною медичною допомогою, у тому числі первинною, вторинною (спеціалізованою) та невідкладною, а також вжиття заходів з профілактики захворювань населення та підтримки громадського здоров’я.

На виконання основних завдань Комунального некомерційного підприємства таким підприємством укладено договір із Національною службою здоров’я України, згідно з яким надавач послуг (Комунальне некомерційне підприємство) зобов’язаний надавати медичні послуги та відповідати умовам всіх пакетів надання таких послуг, забезпечувати всіма необхідними медичними виробами та лікарськими засобами, зазначеними в умовах договору.

Одним із таких пакетів надання медичних послуг є «Готовність закладу охорони здоров’я до надання медичної допомоги в надзвичайних станах», в межах якого Комунальне некомерційне підприємство здійснює закупівлю медичних препаратів згідно з переліком, затвердженим Національною службою здоров’я України, для забезпечення цього пакету медичних послуг. Такі медичні препарати закуповуються за кошти, отримані від Національної служби здоров’я України, в рамках діяльності лікарняних закладів. Однак, деякі з цих лікарських засобів неможливо використати в зазначеному вище лікарняному закладі, враховуючи, що терміни їх придатності закінчуються.

У зверненні Комунального некомерційного підприємства викладено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. З метою недопущення закінчення термінів придатності лікарських засобів, їх цільового використання та зменшення витрат Комунального некомерційного підприємства при списанні непридатних лікарських засобів, чи може таке Комунальне некомерційне підприємство за згодою Департаменту охорони здоров’я відповідної міської ради перерозподіляти такі лікарські засоби іншим комунальним некомерційним підприємствам у статусі неприбуткової організації, статутною діяльністю яких є діяльність лікарняних закладів, що фактично є використанням активів у межах охорони здоров’я?

2. Чи буде здійснення зазначених вище операцій вважатися порушенням                    п. 133.4 ст. 133 Кодексу та розподілом доходів, що призведе до втрати Комунальним некомерційним підприємством статусу неприбуткової організації?

 

Щодо запитань 1 та 2

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні визначають Основи законодавства України про охорону здоров’я, прийняті Законом України  від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (зі змінами) (далі – Основи законодавства України про охорону здоров’я).

Державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості, реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів (включаючи допоміжні засоби) за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій визначає Закон України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (зі змінами) (далі – Закон № 2168).

Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між Уповноваженим органом та закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою – підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що відповідають встановленим Кабінетом Міністрів України вимогам до надавача медичних послуг за програмою медичних гарантій, та має відповідати умовам закупівлі, специфікаціям до медичних послуг, а також враховувати визначений у програмі медичних гарантій обсяг забезпечення медичними послугами відповідно до потреб у межах кожного госпітального округу (частина перша ст. 8 Закону № 2168).

Уповноваженим органом відповідно до п. 7 частини першої ст. 2                           Закону  № 2168 є центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра, який очолює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Порядок отримання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій встановлено ст. 9 Закону № 2168.

Підставою для оплати тарифу, що здійснюється Уповноваженим органом, як передбачено частиною восьмою ст. 10 Закону № 2168, є звіт, який формується в електронній системі охорони здоров’я на підставі інформації та документів, що внесені надавачем медичних послуг до цієї системи. Оплата за надані медичні послуги та лікарські засоби здійснюється в порядку черговості надходження таких звітів.

Оплата надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, надавачами яких є державні та комунальні заклади охорони здоров’я, здійснюється на умовах попередньої оплати у випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України (частина дев’ята ст. 10 Закону № 2168).

Зокрема, як встановлено п. 12 розділу ІІ Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерство охорони здоров'я України                     від 19.03.2018 № 504, надавач первинної медичної допомоги забезпечує наявність обладнання, устаткування та засобів, необхідних для забезпечення надання первинної медичної допомоги, що визначені відповідним табелем матеріально-технічного оснащення.

До однієї з основних функцій Уповноваженого органу належить здійснення заходів, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій (п.6 частини першої ст. 7 Закону № 2168).

Таким Уповноваженим органом визначено Національну службу здоров'я України, що є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров’я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (п. 1 Положення про Національну службу здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1101 зі змінами).

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Водночас на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану           не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Перелік підприємств, установ та організацій, які за умови їх відповідності вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, які не є платниками податку на прибуток підприємств, встановлено          п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Зокрема, до неприбуткових організацій можуть бути віднесені інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров’я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні товариства або комунальні установи (частина п’ятнадцята ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я).

Згідно з частиною першою ст. 2 Закону України від 9 січня   2025 року             № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (зі змінами) під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

Порядок здійснення фінансового забезпечення охорони здоров’я визначено            ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

Отже, обов’язковими умовами перебування комунального некомерційного підприємства, що закладом охорони здоров’я, у статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників) такого підприємства, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на утримання комунального некомерційного підприємства, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами з урахуванням вимог профільного законодавства.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених            п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Водночас з питань відповідності умовам цільового використання коштів, отриманих Комунальним некомерційним підприємством за програмою медичних гарантій, в межах статутної діяльності та згідно з відповідними нормативними документами у сфері медичного обслуговування населення у разі безоплатної передачі таким підприємством невикористаного залишку лікарських засобів, закуплених за рахунок коштів, отриманих від Національної служби здоров’я України, пропонуємо звернутись до такого Уповноваженого органу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).