Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.07.2026 р. № 4073/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, є платником єдиного податку другої групи та здійснює продаж сонцезахисних окулярів, готових окулярів, що коригують зір, та окулярів, виготовлених за індивідуальним замовленням.

Відповідно до тексту звернення, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи входять до Переліку груп технічно складних побутових товарів,
які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231, сонцезахисні окуляри, готові захисні окуляри, готові окуляри, що коригують зір, та окуляри, виготовлені за індивідуальним замовленням?

2. Чи потрібно Підприємцю під час роздрібного продажу сонцезахисних окулярів, готових захисних окулярів, готових окулярів, що коригують зір,
та окулярів, виготовлених за індивідуальним замовленням, мати та зберігати документи (чеки, накладні, договори тощо), що підтверджують витрати на придбання таких товарів, якими торгує Підприємець?

3. Чи потрібно Підприємцю під час роздрібного продажу сонцезахисних окулярів, готових захисних окулярів, готових окулярів, що коригують зір,
та окулярів, виготовлених за індивідуальним замовленням, вести облік товарних запасів відповідно до вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)?

Щодо питання 1.

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР
«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) передбачено, що термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному у Законі України від 12.05.1991 № 1023 «Про захист прав споживачів», а саме: технічно складні побутові товари – непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню), або гарантійній заміні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню), або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – Перелік), який включає найменування груп товарів та коди згідно з УКТ ЗЕД і є вичерпним.

Перелік включає товарні групи та підгрупи для допомоги при визначенні технічно складних побутових товарів. При цьому групи та підгрупи включають як технічно складні побутові товари, так і інші товари.

Товарні позиції, які мають 4-значний код, застосовуються в Переліку лише в тому випадку, якщо вони не мають деталізації на 10-ти значні коди згідно з УКТЗЕД.

Відповідно Переліку до найменування груп товарів «Окуляри, захисні окуляри та аналогічні оптичні вироби, коригувальні, захисні або інші» відносяться товарні позиції, які мають деталізацію на 10-ти значні коди згідно з УКТЗЕД, а саме: 3D-окуляри (код згідно з УКТЗЕД 9004901000), окуляри віртуальної реальності (код згідно з УКТЗЕД 9004901000), шолом-маска 3D віртуальної реальності (код згідно з УКТЗЕД 9004909000).

Враховуючи зазначене та як відповідь на питання 1 в контексті звернення повідомляємо, що сонцезахисні окуляри, готові захисні окуляри, готові окуляри, що коригують зір, та окуляри, виготовлені за індивідуальним замовленням (крім 3D-окулярів, окулярів віртуальної реальності та шолом-маски 3D віртуальної реальності), не входять до Переліку.

 

Щодо питання 2.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг,
у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Відповідно до пункту 296.1 статті 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік
у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728
«Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України
від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Водночас зміни, запроваджені з 01 січня 2021 року Законом України
від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді
(в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо), не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм пункту 44.1 статті 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Кодексу.

Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Кодексу).

Враховуючи зазначене та як відповідь на питання 2 в контексті звернення повідомляємо, що положеннями глави 1 розділу XIV Кодексу визначено виключний обов’язок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи щодо ведення обліку доходів, а отже обов’язку стосовно ведення обліку витрат у Підприємця не виникає.

Додатково повідомляємо, що необхідність мати документи, які підтверджують походження товару визначено не лише податковим законодавством.

Щодо питання 3.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі
(із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг),
що відображені в такому обліку.

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (абзац другий пункту 12 статті 3 Закону № 265).

Відповідно до підпункту 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 753 (далі – Технічний регламент), медичний виріб – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

Згідно з правилом/пунктом 9 «Вироби, що не мають контакту з пацієнтом або контактують лише з неушкодженою шкірою», встановленому Методичними рекомендаціями «Класифікація медичних виробів», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 січня 2020 року № 142 з метою однозначного тлумачення вимог Технічного регламенту, коригувальні окуляри та оправи є неінвазивними виробами медичного призначення.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 року за № 1411/37033 (далі – Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на ФОП,      які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 496, облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку,
є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Враховуючи зазначене та як відповідь на питання 3 в контексті звернення  повідомляємо, що у разі якщо Підприємець є платником єдиного податку другої групи, не зареєстрований платником податку на додану вартість, та не здійснює реалізацію груп товарів, зазначених у пункті 12 статті 3 Закону № 265, на нього не поширюються вимоги Порядку № 496 щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.  

Водночас, у разі наявності в асортименті товарів, зазначених у пункті 12 статті 3 Закону № 265, Підприємець  зобов’язаний вести облік товарних запасів стосовно всіх видів та категорій товарів за місцем їх реалізації відповідно до вимог Порядку № 496 на загальних підставах щодо ведення обліку товарних запасів всіх видів та категорій товарів, а не лише тих, що зазначені у пункті 12 статті 3 Закону № 265.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.