Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.07.2026 р. № 4087/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування єдиним податком четвертої групи, податком на додану вартість (далі – ПДВ), застосування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) щодо операцій з передачі/отримання земельних ділянок в суборенду та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи та платником ПДВ, для господарської діяльності орендує земельні ділянки сільськогосподарського призначення у громадян України орендодавців. В майбутньому Товариство планує згідно з договором суборенди передати частину земельних ділянок в суборенду  іншій юридичній особі, платнику єдиного податку четвертої групи та платнику ПДВ, також планує прийняти згідно з договором суборенди земельні ділянки від платника єдиного податку четвертої групи та платника ПДВ.

Товариство  просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Як правильно відображати в податковій звітності Товариства земельні ділянки, які передані в суборенду, а саме у  податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація), чи потрібно їх відображати у Декларації, чи потрібно подавати  уточнюючу Декларацію та зменшувати площі земельних ділянок, які передані в суборенду?
2. Як правильно відображати в податковій звітності Товариства земельні ділянки, які отримані в суборенду, а саме у Декларації, чи потрібно їх відображати у Декларації, чи потрібно подавати  уточнюючу Декларацію та збільшувати площі земельних ділянок, які прийняті в суборенду?
3. Хто повинен  сплачувати МПЗ за земельні ділянки, отримані в суборенду і за який період?
4. Хто повинен  сплачувати МПЗ за земельні ділянки, передані в суборенду і за який період?
5. Чи потрібно Товариству подавати заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – заява № 20-ОПП) про передачу земельних ділянок в суборенду?
6. Чи потрібно Товариству подавати  заяви № 20-ОПП щодо отриманих в суборенду земельних ділянок?
7. Як вплине сума доходу сільскогосподарського товаровиробника від реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена (отримана) на земельних ділянках, які отримані в суборенду, при складанні розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок), який подається разом з  Декларацією, а саме на частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній звітний рік? Чи буде вважатися продукція, яка вирощена та реалізована на земельних ділянках, отриманих в суборенду, як доходи, отримані від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті (ряд. 1.1 Розрахунку)?
8. Як правильно відображати в податковому та бухгалтерському обліку взаєморозрахунки (орендна плата) за земельні ділянки, передані в суборенду? Чи виникає у Товариства зобов’язання нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ щодо орендної плати при надходженні коштів від суборендаря?
9. Як правильно відображати в податковому та бухгалтерському обліку взаєморозрахунки (орендна плата) за отримані земельні  ділянки в суборенду? Чи виникає у Товариства право на податковий кредит при перерахуванні коштів за  суборенду земельних ділянок?

Щодо першого та другого питань.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до абзацу першого п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису.

Об'єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи є, зокрема, земельні ділянки, отримані на умовах суборенди.

Частиною першою ст. 93 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із частиною першою ст. 6 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (далі – Закон № 161) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина п'ята ст. 6 Закону № 161).

Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі – Закон № 1952).

Згідно з абзацом сьомим п. 2 частини першої ст. 4 Закону № 1952 державній реєстрації прав підлягають, зокрема, права оренди (суборенди) земельної ділянки.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зі змінами.

Невід’ємними додатками до Декларації є додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) та додаток 3 «Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3).

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї

площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Таким чином, якщо платник єдиного податку четвертої групи
(Товариство) передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду в користування (оренду) іншій юридичній особі та здійснює державну реєстрацію передачі права користування такими земельними ділянками, то юридична особа, яка фактично використовує ці ділянки на підставі зареєстрованого права користування, включає такі площі земельних ділянок до Додатку 1 та до Декларації.

Якщо платник єдиного податку четвертої групи
(Товариство) отримує земельні ділянки сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду в користування (оренду) від іншої юридичної особи та здійснює державну реєстрацію передачі права користування такими земельними ділянками, то юридична особа, яка фактично використовує ці ділянки на підставі зареєстрованого права користування, включає такі площі земельних ділянок до Додатку 1 та до Декларації.

Відповідно до п.п. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку четвертої групи зобов'язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:

уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;

подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативно грошову оцінку.

Щодо третього та четвертого питань.

Відповідно до п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

При цьому МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (пп. 38¹.1.4 п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу).

Разом з тим відповідно до п. 38¹.3 ст. 38¹ Кодексу у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

При цьому нормами п. 38¹.4 ст. 38¹ Кодексу визначено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Відповідно до абзацу першого п. 297¹.1 ст. 297¹ Кодексу платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий п. 297¹.7
 ст. 297¹ Кодексу).

Таким чином, якщо Товариство на підставі договору суборенди передає земельні ділянки в оренду іншій юридичній особі, то за умови державної реєстрації такого права користування відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається у Додатку 3 іншої юридичної особи починаючи з місяця, в якому він зареєстрував право користування на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ такого користувача земельної ділянки.

Якщо Товариство на підставі договору суборенди отримує земельні ділянки в суборенду від іншої юридичної особи, то за умови державної реєстрації такого права користування відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається у Додатку 3 Товариства починаючи з місяця, в якому воно зареєструвало право користування на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ Товариства, як  користувача земельної ділянки.

Щодо п’ятого та шостого питань.

Обов’язок суб’єктів господарювання повідомляти контролюючі органи про об’єкти оподаткування встановлений п. 63.3 ст. 63 Кодексу, згідно з яким з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі –
Порядок № 1588).

Пунктом 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 визначено, що
заява № 20-ОПП, подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У заяві № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання заяв № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.

Відповідно до п. 8.5 розділу VIII Порядку № 1588 у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву                      № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

З огляду на зазначене, платник податків, який користується земельними ділянками сільськогосподарського призначення за договором оренди/суборенди та/або передає їх в оренду/суборенду, має повідомляти про них контролюючі органи у порядку та строки, визначені розділом VIIІ
Порядку № 1588,  протягом 10 календарних днів з моменту укладання таких договорів.

Інша сторона договірних відносин – суб’єкт господарювання, який отримує/надає земельну ділянку в оренду/суборенду, у такому ж порядку інформує контролюючий орган про неї.

Заява № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до
заяви № 20-ОПП), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цієї заяви.

Інформація про об’єкти оподаткування, що зазначається у
заяві № 20-ОПП, повинна бути актуальною, достовірною та своєчасно оновлюватися.

Щодо cьомого питання.

Згідно з п.п. "а" п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до четвертої групи платників єдиного податку відносяться юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1
ст. 14 Кодексу).

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2012 року за
№ 510/20823, зі змінами та доповненнями.

Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 892/4185, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Кодексу дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки включає, зокрема доходи, отримані від:

– реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

– реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях.

Таким чином, при обчисленні частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік доходи від реалізації сільськогосподарської продукції, яка вирощена Товариством на земельних ділянках, отриманих в суборенду, вважатиметься доходами, отриманими від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті (ряд.1.1 Розрахунку) за умови, якщо платник єдиного податку четвертої групи (Товариство), який фактично використовує отримані в суборенду земельні ділянки сільськогосподарського призначення від іншої юридичної особи, здійснив державну реєстрацію передачі права користування такими земельними ділянками.

Водночас, так як частка сільськогосподарського товаровиробництва визначається шляхом співвідношення суми доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, до його скоригованого доходу, то включення до складу доходу суми доходів від реалізації сільськогосподарської продукції, яка вирощена на земельних ділянках, отриманих в суборенду, вплине на розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва та на його права перебування на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок четвертої групи).

Щодо восьмого та дев’ятого питань.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями).

Отже, з питання відображення в бухгалтерському обліку взаєморозрахунків по орендній платі пропонуємо звернутись до Міністерства фінансів України.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об&rs