Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.07.2026 р. № 4090/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з постачання вживаних товарів та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство планує здійснювати господарську діяльність за основним видом  економічної діяльності відповідно до КВЕД 47.79 – роздрібна торгівля вживаними товарами в магазинах.

Товариство планує придбавати вживані товари у фінансової установи –ломбарду, який не зареєстрований платником податку на додану вартість (далі – ПДВ), за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари до Товариства, з метою їх подальшої реалізації через власну мережу магазинів.

З урахуванням норм пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо підтвердження
або спростування  правильності наведеного у зверненні  висновку щодо  бази
оподаткування за операціями з постачання вживаних товарів, придбаних у
фінансової установи – ломбарду, який не зареєстрований платником ПДВ, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари до Товариства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ визначено, що постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт «е» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Згідно з пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ, у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ. Датою збільшення податкових зобов’язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.

Для цілей розділу V вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Слід зазначити, що статтею 36 розділу І ПКУ встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Якщо в межах господарської діяльності Товариство здійснюватиме операції з постачання (продажу) вживаних товарів, які були придбані у фінансової установи – ломбарду, яка не зареєстрована як платник ПДВ, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, та такі товари відповідають критеріям вживаних товарів у розумінні пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ, а їх придбання та подальше постачання підтверджується належними первинними документами, базою оподаткування за такими операціями є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

При цьому, слід врахувати, що такі товари мають відповідати ознакам, визначеним у абзаці восьмому пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ, а саме бути у користуванні не менше року та бути придатними для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).