Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.07.2026 р. № 4100/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (  ) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є власником двох земельних ділянок, розташованих на території (  ) області:

земельної ділянки площею (  ) га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка передана в оренду на підставі зареєстрованого договору оренди;

земельної ділянки площею (  ) га для ведення особистого селянського господарства.

Платник податків народився ( ) та досяг пенсійного віку, та отримує пенсію за вислугу років.

Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних  питань:

1. Чи має право на застосування пільги по сплаті земельного податку відповідно до п.п. 281.1.3 п. 281.1 ст. 281 Кодексу фізична особа, яка досягла пенсійного віку, але отримує пенсію за вислугу років?

        2. Чи залежить право на пільгу, передбачену п.п. 281.1.3 п. 281.1 ст. 281 Кодексу, від виду призначеної або отримуваної пенсії?

        3. Чи є відсутність у контролюючого органу інформації від Пенсійного фонду України про статус пенсіонера за віком підставою для відмови у застосуванні пільги особі, яка досягла пенсійного віку, що підтверджується паспортом громадянина України?

        4. Чи підлягає застосуванню п. 56.21 ст. 56 Кодексу у випадку неоднозначного трактування положень п.п. 281.1.3 п. 281.1 ст. 281 Кодексу щодо права на пільгу особи, яка досягла пенсійного віку та отримує пенсію за вислугу років?

        Щодо першого – четвертого питань

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю – Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до ст. 269 Кодексу платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком:

земельні ділянки, які перебувають у власності;

земельні частки (паї), які перебувають у власності;

земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Кодексу).

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено у
ст. 281 Кодексу, згідно з п. 281.1 якої від сплати земельного податку звільняються, зокрема пенсіонери (за віком).

Тобто, документом, що посвідчує право на пільгу є, зокрема, пенсійне посвідчення (за віком).

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 Кодексу звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 Кодексу, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш
як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Пунктом 281.3 ст. 281 Кодексу визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи.

Водночас право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший  п. 286.5 ст. 286 Кодексу).

Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 Кодексу) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо, зокрема, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 Кодексу    (абзац сьомий п. 286.5 ст. 286 Кодексу).

Отже, скористатися правом на пільгу щодо сплати земельного податку може фізична особа, яка є виключно пенсіонером (за віком) за земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 Кодексу. При цьому така особа подає заяву про застосування пільги у довільній формі та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)).

Крім того, зауважуємо, оскільки положення п. 281.1 ст. 281 Кодексу не містять неоднозначного (множинного) трактування прав фізичної особи – платника земельного податку, а саме вказаним пунктом врегульовано питання щодо звільнення від сплати земельного податку виключно пенсіонерів (за віком), тобто пенсіонери, які отримують пенсію на вислугою років, пільги зі сплати земельного податку не мають, а отже норми п. 56.21 ст. 56 Кодексу не застосовуються.

Відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.