Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.07.2026 р. № 4165/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, внаслідок ворожої атаки російської федерації у Товариства були знищені, зокрема, виробничі приміщення, обладнання, товари. Обладнання, виявлене під час розбору завалів, яке непридатне для подальшого використання, Товариство демонтувало власними силами, списало та здало на утилізацію як металобрухт. За результатами здійснення операції з постачання брухту чорних / кольорових металів, які звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, була складена податкова накладна з кодом податкової пільги «14060465», та до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) відповідного (звітного) періоду подано, зокрема, додаток 4 (Д4), де заповнено таблицю 2.

Враховуючи те, що розбір зруйнованого майна проводився власними силами та при реалізації брухту чорних / кольорових металів, що утворилися внаслідок розібрання (демонтажу зруйнованого обладнання внаслідок ворожого обстрілу) основних фондів (для здійснення таких операцій товари / послуги не придбавалися, вивіз металобрухту здійснювався транспортом компанії приймача брухту), Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи потрібно складати «компенсуючі» податкові накладні?
2. Чи потрібно заповнювати додаток 5 (Д5) до декларації?
3. Чи потрібно розраховувати частку використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях?

Статтею 1 Закону України від 05 травня 1999 року № 619-XIV «Про металобрухт» (зі змінами) визначено, що металобрухт − це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Під основними засобами слід розуміти матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктом 189.9 статті 189 Кодексу визначено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма пункту 189.9 статті 189 Кодексу не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

У разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ (пункт 189.10 статті 189 Кодексу).

Особливості оподаткування ПДВ операцій з ліквідації (списання) основних засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація (списання) здійснюється без згоди платника ПДВ, а також здійснення документального підтвердження таких фактів визначено в Узагальнюючій податковій консультації щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 673.

Згідно з пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу тимчасово до 1 січня 2027 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 (зі змінами).

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову  накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема:

в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 Кодексу) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 Кодексу);

в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Кодексу) (підпункт «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу).

Згідно з пунктом 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених у пункті 32¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу операцій норми пункту 198.5 статті 198 Кодексу не застосовуються.

Пунктом 199.1 статті 199 Кодексу визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари / послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів / послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 Кодексу).

Відповідно до пункту 199.3 статті 199 Кодексу платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів / послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (пункт 199.4 статті 199 Кодексу).

Частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2–199.4 статті 199 Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 Кодексу. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року (пункт 199.5 статті 199 Кодексу).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 6 розділу III Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку № 21).

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

Підпунктом 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 визначено, що обсяги операцій з постачання товарів / послуг, звільнених від оподаткування ПДВ та коригування за такими операціями вказуються у рядку 5 декларації. Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації обов’язковим є подання до неї додатка 4 (Д4).

У рядку 5.1 (з рядка 5) декларації вказуються обсяги операцій (з урахуванням коригування), які звільнені від оподаткування ПДВ.

Відомості про суми ПДВ, не сплаченого платником податку до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховані у порядку, визначеному розділом V¹ Порядку № 21, зазначаються у таблиці 2 додатка 4 (Д4) до декларації за операціями, звільненими від оподаткування податком відповідно до коду пільги, визначеного згідно з довідником пільг (пункт 2 розділу V¹ Порядку № 21).

У рядках 4.1, 4.2 та 4.3 декларації вказується сума податкового зобов’язання, нарахована протягом звітного (податкового) періоду та у рядках 4.1.1, 4.2.1 та 4.3.1 коригування за такими операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, за операціями, що оподатковуються за основною ставкою, ставкою 7 та 14 відсотків відповідно (підпункт 5 пункту 3 розділу V Порядку № 21).

Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

У разі здійснення платником податку операцій з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, такий платник податку зобов’язаний:

нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до підпункту «б» пункту 198.5 статті 198 Кодексу за придбаними з ПДВ товарами / послугами (наприклад, послугами із транспортування (перевезення), завантаження, розвантаження та/або порізки відходів і брухту чорних і кольорових металів), необоротними активами, якщо такі придбані товари/послуги, необоротні активи були призначені для використання або почали використовуватися виключно у звільнених від оподаткування ПДВ операціях;

нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу за придбаними з ПДВ товарами / послугами (наприклад, послугами із оренди приміщення, зв’язку, комунальними послугами тощо), необоротними активами, якщо такі придбані товари / послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково у звільнених від оподаткування ПДВ операціях.

Якщо Товариство не здійснювало придбання з ПДВ товарів / послуг, необоротних активів, які призначалися для використання або використовувалися виключно у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, то податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 Кодексу, не нараховуються.

Водночас, якщо придбані Товариством з ПДВ товари / послуги та необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі в операціях з постачання металобрухту, які звільнені від оподаткування ПДВ), то у Товариства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 199.1 статті 199 Кодексу.

Щодо питання 2–3

Додаток 5 (Д5) до декларації подається за наявності подій, які підлягають відображенню у такому додатку.

В таблиці 1 додатка 5 (Д5) здійснюється розрахунок частки використання товарів / послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях, яка заповнюється в розрізі таких рядків:

рядок 1 – для платників податку, які здійснюють розрахунок (перерахунок) частки відповідно до підпунктів 199.2 та 199.4 статті 199 Кодексу (за підсумками поточного календарного року);

рядок 2 – для платників податку, які здійснюють розрахунок частки відповідно до пункту 199.3 статті 199 Кодексу (за підсумками першого звітного (податкового) періоду, в якому одночасно задекларовані оподатковувані та неоподатковувані операції).

Отже, якщо у платника податку протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному (податковому) періоді, то такий платник податку здійснює розрахунок частки використання товарів / послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях у рядку 2 таблиці 1 додатка 5 (Д5) до декларації того звітного (податкового) періоду, в якому вперше одночасно задекларовані оподатковувані та неоподатковувані операції.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).