Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.07.2026 р. № 4179/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо формування податкового кредиту у разі реорганізації шляхом приєднання і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ.

Згідно з рішенням міської ради Підприємство реорганізується шляхом приєднання до іншого субʼєкта господарювання, при цьому до правонаступника переходять усі майно, права та обовʼязки Підприємства, у тому числі кредиторська заборгованість перед постачальниками за отримані товари/послуги.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи має право Підприємство на дату анулювання його реєстрації платником ПДВ у зв’язку з реорганізацією шляхом приєднання включити до складу податкового кредиту суми ПДВ за товарами/послугами, які були отримані Підприємством до такої дати, але не були оплачені, якщо податкові накладні складені на Підприємство та зареєстровані в ЄРПН;

2) якщо станом на дату анулювання реєстрації Підприємства платником ПДВ право на податковий кредит за касовим методом за такими операціями у Підприємства не виникає через відсутність оплати, чи переходить до правонаступника право включити відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту після фактичної оплати таких товарів/послуг правонаступником;

3) чи має право правонаступник – платник ПДВ на дату здійснення оплати включити до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, складеними постачальниками на Підприємство;

4) чи вважається право на формування податкового кредиту за отриманими, але неоплаченими товарами/послугами таким майновим/податковим правом Підприємства, яке може перейти до Правонаступника в результаті реорганізації шляхом приєднання разом із відповідними зобов’язаннями перед постачальниками;

5) у якій податковій декларації з ПДВ та за який звітний період мають бути відображені відповідні суми податкового кредиту: в останній декларації Підприємства, чи в декларації Правонаступника за період, у якому він здійснить оплату за товари/послуги?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування ПДВ − метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку − продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 198.1 статті 198 ПКУ встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

придбання або виготовлення товарів та послуг;

придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до абзаців третього-шостого пункту 198.6 статті 198 ПКУ податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Пунктом 198.7 статті 198 ПКУ передбачено, що сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

При анулюванні реєстрації (у тому числі у зв’язку з реорганізацією шляхом приєднання) платник податку повинен не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ нарахувати податкові зобов’язання на обсяг поставлених, але неоплачених товарів/послуг, та віднести до податкового кредиту суми ПДВ за придбаними товарами/послугами, підтвердженими зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, які не були включені до податкового кредиту у зв’язку з відсутністю оплати таких товарів/послуг постачальнику у періоді застосування таким платником касового методу податкового обліку ПДВ. Такі податкові зобов’язання та податковий кредит мають бути відображені у складі податкової звітності платника, що реорганізується, за останній звітний (податковий) період реєстрації платником ПДВ.

Щодо питань 2, 3

Платник податку – правонаступник не має права включити до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, які були складені постачальниками на Підприємство, у тому числі якщо оплата постачальникам здійснюється таким правонаступником.

Щодо питань 4, 5

Сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.

З метою такого перенесення суми від'ємного значення платник податку, що реорганізується, має право подати у складі податкової звітності з ПДВ за останній звітний (податковий) період додаток 2 до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) із заповненням таблиці 2 «Заява платника податку, що реорганізується».

Платник податку, що є правонаступником, заповнює таблицю 3 додатка 2 «Заява платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано» у складі декларації за звітний (податковий) період, у якому таку суму відʼємного значення було підтверджено документальною перевіркою контролюючого органу.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.