Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.07.2026 р. № 4133/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 роздiлу II Податкового кодексу України (далі – Кодексу) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство виготовляє та постачає безпілотні системи та радіоелектронні засоби боротьби тактичного рівня та є виконавцем державного контракту в розумінні Закону України від 17 липня 2020 року № 808-ІХ «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808). Згідно зазначених у зверненні державних контрактів (договорів), термін дії яких 31.07.2026 та 31.10.2026 року, Товариство має статус виконавця державного контракту.

У майбутньому платник планує закупівлю комплектуючих та матеріалів, призначених для виконання майбутніх державних контрактів.

Практична необхідність для отримання індивідуальної податкової консультації виникла, зокрема, щодо тлумачення положень розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), підрозділу 2, пункту 32, підпункту 5 щодо застосування пільги з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та порядку відшкодування вхідного ПДВ при закупівлі комплектуючих та матеріалів (далі –Товари) для виконання майбутніх державних контрактів, безоплатної передачі і суміжних операціях.

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи вважається Товариство виконавцем державних контрактів (договорів) у розумінні підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 Розділу XX Кодексу за наведених вище обставин і документальних підтверджень. Просимо надати чітке тлумачення критерію «виконавець державних контрактів» для цілей застосування пільг з ПДВ за цією нормою;

2) які саме критерії та документи є визначальними для класифікації суб’єкта господарювання як «виконавця державних контрактів» нормою зазначеною в першому питанні. Просимо перелічити критерії та формальні ознаки, які податкова служба вважає достатніми для підтвердження такого статусу. Зокрема, чи достатньо: внесення підприємства до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), наявності діючих державних контрактів;

3) чи може Товариство застосовувати пільгу з ПДВ при придбанні комплектуючих і матеріалів для виконання майбутніх державних контрактів у період після фактичного виконання попередніх контрактів, якщо закупівлі здійснюються на підставі планів виконання майбутніх контрактів і Товариство перебуває в реєстрі виконавців державних контрактів;

4) чи застосовується право на відшкодування податкового кредиту для закупівель, призначених для: а) виконання державних контрактів; b) безкоштовної передачі товарів Збройним Силам України; с) виконання прямих договорів з військовими частинами; d) використання в дослідженнях та для покриття нормованого браку при виробництві?

Разом з тим у зверненні не зазначено за якими кодами згідно з УКТ ЗЕД класифікуються Товари, які планує придбати Товариство для виконання майбутніх державних договорів (контрактів).

У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених у зверненні питань

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділ ІІ Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом № 808.

Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу I Закону № 808:

виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі - виконавець державного контракту (договору) - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808;

державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;

державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

співвиконавці/субпідрядники - суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);

товари оборонного призначення - озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв’язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп’ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу I Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

При цьому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від                                        03 березня 2021 року № 363 «Питання оборонних закупівель» визначено, що державними замовниками у сфері оборони є Міністерство внутрішніх справ, Міністерство економіки, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрація Державної прикордонної служби, Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національна гвардія, Національна поліція, Державна спеціальна служба транспорту, Державне бюро розслідувань, Державна судова адміністрація, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання
товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодекс розташоване на митній території України.

Підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону № 808, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «н» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (у тому числі безпілотні літальні апарати без озброєння та їх частини, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД), кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються щодо таких операцій (абзац тридцять шостий пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовано статтею 200 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 розділу V Кодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Разом з цим, платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.

Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4¹ статті 200 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 розділу V Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При цьому пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Відповідно до статті 36 розділу І Кодексу платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваними ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

 

Щодо питань 1 - 3

Визначення термінів, що застосовуються для цілей здійснення оборонних закупівель перелічені у Законі № 808. Виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808.

Для підтвердження статусу виконавця державних контрактів (договорів), які Товариство планує укладати з державними замовниками, доцільно звернутися до Міністерства оборони України як до головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель.

Умови, при дотриманні яких застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу , визначено у вказаному підпункті Кодексу (з урахуванням норм                        Закону № 808).

Так, операції платника ПДВ з постачання на митній території України товарів підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за умови, що: 

- такі товари належать до категорії товарів оборонного призначення, визначених пунктом 29 частини першої статті 1 Закону № 808, та класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» - «н» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (з урахуванням зазначених у таких абзацах обмежень);

- постачання таких товарів здійснюється у межах державного контракту;

- постачальник товарів є виконавцем або співвиконавцем державного контракту (договору) у розумінні норм Закону № 808;

- покупець є державним замовником у розумінні норм Закону № 808.

Отже, якщо товари (в тому числі зазначені у зверненні) належать до категорії товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону № 808, та при цьому постачальник має статус виконавця державного контракту (договору), а покупець Товарів має статус державного замовника, то операція з постачання таких товарів на митній території України такому покупцю (Товариству), що здійснюються у межах державного контракту (договору), підлягатиме звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу .

У разі недотримання зазначених вище умов вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку

Умови, при дотриманні яких застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу , визначено у вказаному підпункті Кодексу .

Так, операції платника ПДВ з постачання товарів на митній території України підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу  за умови, що:

-такі товари належать до категорії товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу;

- кінцевим отримувачем таких товарів відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами відповідного договору визначено суб’єктів, перерахованих у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Отже, якщо товари (в тому числі зазначені у зверненні) класифікується за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункті 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу і кінцевим їх отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого спожи