Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.07.2026 р. № 4150/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо зайво складеної податкової накладної та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством було у лютому 2024 року складено податкову накладну, реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) якої було зупинено. Зазначена податкова накладна була складена помилково, оскільки фактичне постачання товарів/послуг не відбулось та жодних підстав для її складання не існувало.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи необхідно подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за лютий 2024 року щодо помилково складеної податкової накладної, яка не була включена до податкової декларації?

2. У якому звітному (податковому) періоді та в якому порядку слід відобразити розрахунок коригування, складений у січні 2025 року для обнулення показників зайво складеної податкової накладної?

3. Чи підлягає відображенню в додатку 2 (Д2) від’ємне значення ПДВ, яке виникло внаслідок подання уточнюючого розрахунку, та яким чином правильно заповнити додаток 2 (Д2)?

4. Чи необхідно подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за січень 2025 року щодо розрахунку коригування до податкової накладної, складеного до зайво складеної податкової накладної?

5. Яким чином правильно відобразити зазначені операції у податковій звітності з ПДВ, якщо зайво складена податкова накладна та розрахунок коригування до неї не пов’язані з фактичним постачанням товарів або послуг та не впливали на податкові зобов’язання підприємства?

6. Чи підлягають відображенню в додатку 1 (Д1) та/або інших додатках до податкової декларації з ПДВ зазначені податкові накладні та розрахунки коригування?

7. Який порядок дій платника ПДВ щодо усунення розбіжностей між показниками в Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) та податковою звітністю в описаній ситуації?

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами, передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Кодексу визначено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів / послуг податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

Пунктом 192.1 статті 192 Кодексу передбачено, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21), до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 21).

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200¹ Кодексу, пунктами 33, 34 і 34¹ підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість», зі змінами (далі – Порядок № 569).

Система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматизований облік показників, визначених пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу в розрізі платників податку, зокрема:

сум податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН (далі – реєстраційна сума), та передбачає обов’язкову реєстрацію в ЄРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування до них у межах значення реєстраційної суми.

Розрахунок реєстраційної суми платника податку в СЕА ПДВ здійснюється за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу. Складовою такої формули є показник ∑_{Перевищ} − загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Обрахунок реєстраційної суми здійснюється автоматично, відповідно до норм Кодексу.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1-7

У податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

Обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у зайво складеній податковій накладній (тобто, не підтвердженій первинними документами), а також у розрахунку коригування до неї не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

Положеннями Кодексу та Порядку № 569 не передбачено виключень із загального алгоритму обчислення показника Σ_{Перевищ}, у тому числі щодо неврахування при його розрахунку податкових накладних, складених без факту здійснення господарської операції до моменту їх належного коригування відповідно до вимог податкового законодавства, оскільки складання
та реєстрація таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН не передбачено Кодексом.

Водночас зауважуємо, що показник Σ_{Перевищ} не розраховується, якщо до податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції складено розрахунок коригування у тому ж звітному (податковому) періоді, за умови його своєчасної реєстрації в ЄРПН.

Зважаючи на викладене, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку реєстраційної суми і її окремих складових платникам податків необхідно чітко дотримуватися норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні і реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).