Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.07.2026 р. № 4151/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (     ) щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що він є громадянином та резидентом України і розглядає можливість придбання акцій юридичної особи, що зареєстрована в Канаді у формі корпорації (далі – Компанія).

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. У разі, якщо платник придбає 9% акцій Компанії, чи буде вважатись платник контролюючою особою?

2. У разі, якщо платник володітиме 9% акцій Компанії, а також буде посадовою особою Компанії, чи буде платник вважатись контролюючою особою Компанії ?

3. У разі, якщо платник придбає 40% акцій, при цьому більше ніж 50% акцій Компанії належатиме нерезидентам України, чи буде платник вважатись контролюючою особою Компанії ?

4. У разі, якщо платник придбає 40% акцій, при цьому більше ніж 50% акцій Компанії належатиме нерезидентам України, але також платник буде посадовою особою Компанії, чи буде платник вважатись контролюючою особою Компанії?

5. У разі наявності у платника фактичного контролю над Компанією лише через виконання посадових обов’язків директора чи іншої посадової особи Компанії відповідно до її статутних документів, чи вважається така особа контролюючою особою контрольованої іноземної компанії (далі – КІК)?

6. У разі, якщо у платника буде мінорна кількість акцій Компанії, що не забезпечуватиме платнику формально-юридичний контроль над нею, проте платник додатково матиме деякі обставини фактичного контролю, відповідно до підпункту 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² Кодексу, що виникатимуть через виконання посадових обов’язків директора чи посадової особи Компанії відповідно до її статутних документів, чи буде платник вважатись контролюючою особою КІК?

7. У разі наявності у платника фактичного контролю над Компанією протягом незначного часу (наприклад 1 з 12 місяців), чи зобов’язаний буде платник подати звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) щодо цієї КІК? Чи такий Звіт про КІК має подати інша особа, яка фактично контролюватиме Компанію протягом наступних 11 місяців, в тому числі буде контролюючою особою станом на останній день звітного періоду?

8. У разі, якщо платника буде призначено одноосібним чи одним із декількох директорів Компанії, чи буде платник вважатись контролюючою особою Компанії, якщо:

- платник матиме деякі обставини фактичного контролю, наприклад, надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

- ці обставини фактичного контролю будуть встановлені у зв’язку з роллю платника в Компанії у якості її директора?

Для розуміння, зазвичай у канадських корпораціях декілька директорів, які формують Раду директорів, що здійснює стратегічне управління і нагляд за діяльністю корпорації, призначає посадових осіб, які можуть затверджувати суттєві договори тощо.

9. У разі, якщо платника буде призначено президентом Компанії, чи буде платник вважатися контролюючою особою Компанії, якщо:

- платник матиме деякі обставини фактичного контролю, наприклад, укладення правочинів від імені Компанії;

- ці обставини фактичного контролю будуть встановлені у зв’язку з роллю платника в Компанії у якості її президента?

Для розуміння, президент є ключовим офіцером Компанії (поруч з секретарем чи скарбником), і відповідає за операційне управління Компанією, ведення переговорів і укладення договорів, може делегувати свої повноваження іншим офіцерам Компанії, і загалом підзвітний Раді директорів. Тобто, якщо узагальнити, президент буде підзвітний Раді директорів, а Рада директорів вже підзвітна акціонерам Компанії.

Щодо питань першого – дев’ятого

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України
(підпункт 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² Кодексу).

З урахуванням положень підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК, яка:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше
ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше
ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній
особі - резидента України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.

Підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² Кодексу визначено, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей статті 39² Кодексу фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Здійсненням фактичного контролю над іноземним утворенням без статусу юридичної особи в цілях застосування статті 39² Кодексу визнається здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення особи чи осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, прийняття рішень або можливість прийняття рішень про заміну осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, а також здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення щодо розподілу прибутку відповідно до особистого закону та/або установчих документів такого утворення.

Положення цього підпункту не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

Отже, у випадку придбання частки Компанії лише 9% акцій, та при відсутності фактичного контролю, відсутні підстави вважати платника контролюючою особою, так як не виконуються вимоги підпунктів 39².1.2 та 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² Кодексу.

Також сам факт володіння частою 9% акцій та виконання функцій посадової особи, директора чи президента Компанії не означає здійснення фактичного контролю.

У разі володіння посадовою особою Компанії 40 % акцій Компанії, та при володінні нерезидентом більше ніж 50 % акцій Компанії, з урахуванням положень підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу, відсутні підстави вважати платника контролюючою особою КІК.

Разом з тим, якщо платник незалежно від виконання посадових обов’язків здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною компанією, з виконанням обставин, передбачених підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² Кодексу, питання щодо наявності статусу контролюючої особи вирішується з урахуванням усіх фактичних обставин конкретної ситуації.

Водночас слід зазначити, що визначення наявності або відсутності фактичного контролю над іноземною юридичною особою здійснюється з урахуванням конкретних обставин діяльності такої Компанії, обсягу прав та повноважень, порядку їх реалізації, а також інших документально підтверджених фактів.

Отже, за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених
підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² Кодексу (зокрема, але не виключно), особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль.

У межах індивідуальної податкової консультації, яка надається відповідно до статті 52 Кодексу, контролюючий орган не здійснює дослідження фактичних обставин діяльності платника та не надає оцінку доказам чи документам, що не були предметом аналізу.

З огляду на викладене, відповідь на питання щодо наявності чи відсутності фактичного контролю може бути надана виключно з урахуванням усіх документально підтверджених обставин конкретної ситуації та положень підпункту 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² Кодексу.

Відповідь надається враховуючи обставини, наведених у зверненні.

У разі зміни фактичних обставин або якщо фактичні дії відрізнятимуться від описаних у зверненні, висновки цієї індивідуальної податкової консультації можуть не застосовуватися.

Статус контролюючої особи визначається відповідно до критеріїв, встановлених підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу з урахуванням фактичних обставин діяльності іноземної юридичної особи та обсягу прав та повноважень особи.

Якщо інша фізична особа – резидент України, визнає себе контролюючою особою по відношенню до Компанії, на нього покладається обов’язок подати до контролюючого органу Звіт про КІК одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік. За таких обставин платник не визнаватиметься контролюючою особою по відношенню до Компанії, та у платника не виникатиме обов’язку подання до контролюючого органу Звіту про КІК по Компанії за зазначених обставин.

Варто зазначити, що кожен конкретний випадок застосування положень Кодексу здійснюється на підставі аналізу деталізованої інформації та її документального підтвердження, з урахуванням усіх фактичних обставин та підстав.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.