Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.07.2026 р. № 4159/ІПК/08-01-04-01-07

Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі – ГУ ДПС у Запорізькій області) за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо відповідальності платника за несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток підприємств за 2025 рік за умови неприйняття контролюючим органом попередньо поданої декларації з дотриманням граничного терміну, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство 26 лютого 2026 року внесло зміни до ЄДРПОУ щодо зміни юридичної адреси з Пологівської ДПІ (815) до Запорізької ДПІ (код 829).

Підприємством надіслано декларацію з податку на прибуток за 2025 рік до Запорізької ДПІ 02 березня 2026 року об 17:04. Документ пройшов перший етап контролю, що підтверджено Квитанцією №1 від 02.03.2026. Проте Квитанцію №2 про неприйняття звіту Підприємство отримало лише 03 березня 2026 року о 05:56 із формулюванням про невідповідність місця обліку.

Одразу після встановлення причин відмови, 03 березня 2026 року  Підприємство направило декларацію до попереднього контролюючого органу (Пологівської ДПІ), яку було успішно прийнято ДПС.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи застосовується до платника податків штраф за ст. 120 ПКУ за несвоєчасне подання декларації, якщо її первинно було відправлено у граничний день строку, а Квитанція №2 з відмовою про прийняття надійшла лише наступного дня, що унеможливило повторне подання звіту в межах граничного строку?

2. Чи свідчить факт отримання Квитанції №2 з відмовою наступного дня та негайне повторне подання і прийняття звіту в той самий день (03.03.2026) про відсутність вини платника податків у розумінні ст. 109 ПКУ, оскільки затримка у фіксації звіту на один день викликана виключно регламентом обробки документів та часом надходження Квитанції №2 від ДПС?

 

 

 

 

Щодо питання 1

Основні засади подання податкової декларації до контролюючих органів, визначені статтею 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Зокрема, згідно підпункту 48.18.6 пункту 49.18 статті 49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно пункту 49.20 статті 49 Кодексу якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

А саме, відповідно до пунктів 102.6 та 102.7 статті 102 Кодексу граничні строки для подання податкової декларації, скарги про перегляд рішень контролюючого органу, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобовʼязань підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу за письмовою заявою платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

• перебував за межами України;
• перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;
• перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
• мав обмежену свободу пересування у звʼязку з увʼязненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;
• був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

Дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на:

• платників податків – фізичних осіб;
• посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Відповідно до пункту 109.2 статті 109 Кодексу порушення податкового законодавства та порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом та іншими законами України.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено пунктом 120.1 статті 120 Кодексу, зокрема неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобовʼязаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обовʼязок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, нормами Кодексу не передбачено збільшення граничних строків подання податкової декларації, а також звільнення платників від відповідальності за її несвоєчасне подання з причини неприйняття контролюючим органом попередньої звітності за той самий період, зокрема направленої до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням граничного терміну для подання такої звітності, але за умови отримання Квитанції №2 з відмовою про прийняття лише наступного дня.

 

Щодо питання 2

 

Згідно пункту 49.2 статті 49 Кодексу платник податків зобовʼязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають обʼєкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI у разі зміни місцезнаходження субʼєкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державними та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків, зокрема у випадку зміни місцезнаходження визначений статтею 66 Кодексу. Відповідно до пункту 66.1 статті 66 Кодексу підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації, документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку / взяття на облік такого платника податків (пункт 66.3 статті 66 Кодексу).

Порядок зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або ДПІ обслуговування регламентується нормами розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Пунктами 10.2 та 10.13 розділу Х Порядку № 1588, зокрема, встановлено, що платник податків, який згідно з пунктом 10.2 розділу Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.

Така ознака не встановлюється стосовно:

юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

платників податків, включених до реєстру платників податків – нерезидентів;

фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність;

відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).

Враховуючи викладене, платник податку на прибуток у разі зміни місцезнаходження платника податків, повʼязаної зі зміною контролюючого органу (крім платника податку на прибуток – нерезидента), подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та сплачує податок на прибуток за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).

Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг»  та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», а також згідно Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок № 557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим  органом.

Згідно пункту 9 Порядку № 557 друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа та формується не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції.

Згідно пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших субʼєктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Таким чином, надходження другої квитанції на наступний робочий день з моменту формування першої квитанції з повідомленням про неприйняття податкової декларації з податку на прибуток на підставі виявленої недостовірності значень обовʼязкових реквізитів щодо контролюючого органу, до якого подається звітність, не свідчить про відсутність вини платника податків у розумінні статті 109 Кодексу та не є підставою для звільнення такого платника від відповідальності, передбаченої пунктом 120.1 статті 120 Кодексу за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

 Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).