Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ПП «» (далі – ПП) щодо оподаткування операції з надання безповоротної фінансової допомоги юридичною особою іншій юридичній особі, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у звернені, ПП є платником податку на прибуток на загальних підставах. За результатами останнього річного звітного періоду річний дохід підприємства не перевищує 40 мільйонів гривень. Підприємством прийнято рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8
п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 цього Кодексу).
ТОВ «» (далі – ТОВ) також є платником податку на прибуток на загальних підставах.
ПП планує надати ТОВ безповоротну фінансову допомогу грошовими коштами на підставі відповідного договору.
Допомога надається без виникнення у отримувача обов’язку щодо її повернення. ПП не отримує жодних компенсацій, корпоративних прав, збільшення статутного капіталу чи інших зустрічних майнових або немайнових вигод. Обов’язок та строки щодо повернення коштів договором не передбачені.
Сторони є пов’язаними особами у розумінні п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, оскільки мають одного кінцевого бенефіціарного власника.
На момент надання допомоги ПП має нерозподілений прибуток попередніх років, а ТОВ має накопичені збитки.
ПП просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи є описана операція операцією з надання безповоротної фінансової допомоги у розумінні п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?
2. Який порядок формування об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у ПП при здійсненні зазначеної операції з урахуванням положень п.п. 134.1.1 п. 134.1 п. 134 Кодексу та рішення платника про незастосування податкових різниць?
3. Чи визначає ПП об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за цією операцією виключно на підставі фінансового результату, сформованого у бухгалтерському обліку (шляхом включення суми допомоги до витрат)?
4. Чи виникає у ПП, який прийняв рішення про незастосування податкових різниць, обов’язок збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу або інших положень розділу III Кодексу у зв’язку з наданням безповоротної фінансової допомоги пов’язаній особі – платнику податку на прибуток підприємств?
5. Який порядок податкового обліку отриманої безповоротної фінансової допомоги у ТОВ та чи передбачені для такого отримувача будь - які податкові різниці або інші коригування фінансового результату до оподаткування?
6. Чи може факт надання безповоротної фінансової допомоги між пов’язаними особами-резидентами України сам по собі свідчити про відсутність розумної економічної причини (ділової мети) у розумінні п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та бути підставою для зміни податкових наслідків такої операції?
7. Чи передбачають норми Кодексу застосування концепції розумної економічної причини (ділової мети) та відповідних податкових коригувань до операції з надання безповоротної фінансової допомоги між двома резидентами України, які є платниками податку на прибуток підприємств?
8. Чи може описана операція для цілей оподаткування бути перекваліфікована в іншу господарську операцію (зокрема, внесок до статутного чи додаткового капіталу, безоплатне відчуження майна, приховану виплату доходу або іншу операцію), якщо вона здійснюється саме на умовах, наведених у цьому запиті виключно через те, що сторони є пов’язаними особами, надавач має прибуток, а отримувач є збитковим?
9. Чи підпадає зазначена операція з надання безповоротної фінансової допомоги між двома резидентами України під дію ст. 39 Кодексу або інших спеціальних положень Кодексу, що регулюють контроль за цінами чи умовами здійснення господарських операцій між пов’язаними особами?
10. Чи вливає розмір безповоротної фінансової допомоги на порядок оподаткування цієї операції за умови незмінності всіх інших істотних умов?
Щодо питань 1 – 8, 10
Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безповоротна фінансова допомога – це:
сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Отже, якщо фінансова допомога надана ПП - платником податку на прибуток підприємств іншому платнику податку на прибуток підпадає під одну з ознак, передбачених п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то така допомога вважатиметься безповоротною фінансовою допомогою.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5,
п. 140.6 ст. 140 цього Кодексу.
Якщо у платника податку, який прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 40 мільйонів гривень, такий платник податку визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 цього пункту.
Отже, якщо платник податку на прибуток, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорок мільйонів гривень, прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, то такий платник визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток без коригувальних різниць, передбачених розділом ІІІ Кодексу (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу), у тому числі відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу за операціями з надання безповоротної фінансової допомоги.
Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту .
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Слід зазначити, що фінансовий результат для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
При цьому доходи та витрати за операціями з надання та отримання безповоротної фінансової допомоги платником податку на прибуток, який не застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, передбачені розділом III Кодексу та платником податку на прибуток, який застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, передбачені розділом III Кодексу відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).
Отже, з питання порядку формування доходів та витрат у бухгалтерському обліку на суму наданої та отриманої безповоротної фінансової допомоги, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Водночас зазначаємо, що розмір безповоротної фінансової допомоги наданої платником податку на прибуток, який не застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені розділом ІІІ Кодексу іншому платнику податку на прибуток підприємств, не впливає на порядок оподаткування цієї операції за умови незмінності всіх інших істотних умов.
Відповідно до п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:
головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.
Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 статті 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 цього Кодексу;
Кодексом з метою оподаткування податком на прибуток підприємств не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги суб’єктам господарювання, що є резидентами та платниками податку на прибуток.
Щодо питання 9
Підпунктом 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до
п.п. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.21 цього підпункту;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Отже, операція з надання безповоротної фінансової допомоги між двома резидентами України (платниками податку на прибуток підприємств), які є пов’язаними особами, не підпадає під визначення контрольованих операцій у розумінні п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |