Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.07.2026 р. № 4216/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (    ), щодо практичного застосування норм чинного законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомила, що є самозайнятою особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (арбітражна керуюча) та має намір залучити спеціаліста (бухгалтера) на підставі договору про надання бухгалтерських послуг.

Зазначені послуги не пов’язані зі здійсненням повноважень арбітражного керуючого у конкретних справах про неплатоспроможність (банкрутство), не є витратами у межах окремих процедур банкрутства та не підлягають відшкодуванню за рахунок боржника чи кредиторів, а здійснюється виключно з метою організації незалежної професійної діяльності самозайнятої особи та виконання обов’язків платника податків.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи можуть бути віднесені до складу витрат арбітражного керуючого витрати на оплату послуг бухгалтера (бухгалтерського супроводу), що надаються виключно для ведення бухгалтерського (податкового) обліку, необхідних для провадження незалежної професійної діяльності, відповідно до п. 178.3 ст. 178 Кодексу?

2. Чи включаються до складу таких витрат, зокрема: ведення обліку доходів і витрат; підготовка та подання податкової звітності; формування облікових реєстрів; розрахунок податкових платежів; консультаційний супровід щодо виконання вимог податкового законодавства?

3. Якими документами повинні підтверджуватися такі витрати для врахування при визначенні сукупного чистого доходу арбітражного керуючого?

Щодо першого – третього питань

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУПБ) арбітражний керуючий – це фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Частиною четвертою ст. 10 КУПБ встановлено, що арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено у ст. 178 Кодексу.

Згідно з п. 178.3 ст. 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому Кодексом не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які провадять незалежну діяльність – арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Водночас наказом Міністерства доходів і зборів України 30 грудня 2013 року № 877 затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо переліку витрат фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), відповідно до якої до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, зокрема:

витрати на оплату праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників (найманих працівників);

витрати на послуги телекомунікаційного зв'язку для ведення податкового обліку та подання податкової та іншої звітності.

Таким чином, оскільки оплата послуг бухгалтера, здійснюється на підставі договору про надання бухгалтерських послуг, а не трудового договору, тобто бухгалтер не є найманим працівником, то витрати, понесені на оплату цих послуг не можуть враховуватись при визначенні сукупного чистого доходу.

При цьому, основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності.

Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Пунктом 178.6 ст. 178 Кодексу встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну (далі – Порядок№ 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021  № 261.

Згідно з п. 2 розділу І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п.п. 5 п. 6 розділу ІІ Порядку № 261 ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено, що документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, можуть бути платіжні доручення, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують акт оплати товарів, робіт, послуг.

Таким чином, з метою правомірного формування складу витрат арбітражним керуючим для визначення сукупного чистого доходу необхідно враховувати витрати, підтверджені первинними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують факт її здійснення, оплати та суму.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.