Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.07.2026 р. № 4221/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо оподаткування земельних ділянок, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що право користування земельною ділянкою загальною площею 0000 м² посвідчено державним актом постійного користування земельною ділянкою серії ХХ №  000000 від ХХ.ХХ.ХХХХ (кадастровий номер 00000000000:00:000:0000-0000) (далі – Акт), який зареєстрований у встановленому порядку до 01.01.2013.

Товариство до звернення додало лист Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі – Держгеокадастр) від ХХ.ХХ.ХХХХ № 0-0-0.0000-0000/0-00 (далі – Лист) та стверджує, що ним проведено державну реєстрацію права постійного користування земельної ділянки загальною площею 0000 м² у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за  результатами якої зареєстровано право постійного користування на 59 земельних ділянок загальною площею 0000 м². Невідповідність площ (00 м²) виникла внаслідок математичного заокруглення площ та використання різного програмного забезпечення із різною його точністю при розрахунку загальної площі земельних ділянок у попередні роки.

Товариство запитує: чи оподатковується площа 00 м², яка виникла як  різниця між загальною площею земельних ділянок згідно з Актом та  загальною площею 59 земельних ділянок, зазначених у Листі, якщо така площа не ідентифікована як окрема земельна ділянка та відсутні підтверджуючі дані про її статус у Державному земельному кадастрі як самостійного об’єкта.

Відповідно до ст. 79¹ Земельного кодексу України земельна ділянка є об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (присвоєння їй кадастрового номера) та державної реєстрації права власності на неї, що здійснюється після внесення інформації про таку ділянку до Державного земельного кадастру.

Нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено підстави для нарахування плати за землю: для нарахування земельного податку, зокрема – дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю) (абзаци  «а», «б» та «в» пункту 286.1 статті 286 Кодексу), для нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності – договір оренди земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Кодексу).

До повноважень контролюючих органів не належить визначення змін площ земельних ділянок, які відбулися у зв’язку із зміною адміністративно-територіального устрою та виконання Держгеокадастром робіт із землеустрою, унаслідок чого на підставі Акта, виданого Товариству у 2004 році, до  Державного земельного кадастру внесено відомості щодо 59 земельних ділянок.

Отже, Товариству з порушених у зверненні питань щодо ідентифікації земельної ділянки площею 00 м² необхідно звернутись до Держгеокадастру.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію