Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.07.2026 р. № 4253/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариство щодо питання з визначення доходу юридичної особи – платника єдиного податку у разі формування додаткового капіталу за рахунок внеску засновника  у майновій формі (легковий автомобіль) без зміни розміру статутного капіталу, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % та має намір здійснити господарську діяльність  з  надання  у середньострокове та довгострокове платне користування (оренду) легкових автомобілів. Для формування необхідного автопарку, розмір сформованого статутного капіталу є недостатнім. З метою фінансування операційної діяльності, єдиний учасник Товариства, фізична особа – резидент України планує внести вклад до додаткового капіталу у майновій формі (належний учаснику легковий автомобіль) без прийняття рішення про зміну розміру  зареєстрованого статутного капіталу.

Товариство, посилаючись на норми податкового законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи включається вартість майна (легкового автомобіля), яке передається єдиним учасником  ТОВ (фізичною особою - резидентом) як внесок до додаткового капіталу  Товариства, формування якого не призводить зо зміни розміру  статутного (зареєстрованого) капіталу, до складу доходу Товариства – платника єдиного податку третьої групи (без ПДВ) у розумінні підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу та підпункту 8 пункту 292.11 статті 292 Кодексу?
2. Чи створює повернення учаснику Товариства (фізичній особі, резиденту України) суми внеску до додаткового капіталу  в межах фактично внесеної суми  (оціночної вартості об’єктів, переданих Товариством  в якості вкладу) об’єкт оподаткування податком на доходи такої фізичної особи для цілей розділу IV Кодексу (ПДФО) та відповідно до підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (військовий збір)? Чи є Товариство у такому разі податковим агентом?

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).

Частиною четвертою статті 12 Закону № 2275 визначено, що окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпоряджання ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором (частина п’ята статті 12 Закону № 2275).

Статтею 14 Закону № 2275 визначено, що кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки.

Разом з тим, частиною першої статті 16 Закону № 2275 передбачено, що збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі.

При збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки учасника товариства може бути збільшена на суму, що дорівнює або менша за вартість додаткового вкладу такого учасника (частина третя статті 16 Закону № 2275).

Статтею 18 Закону № 2275 визначено, що учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників (частина перша статті 18 Закону № 2275).

Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону № 2275 додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.

Щодо першого питання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Кодекс (пункт 1.1 стаття 1 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Об'єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно з підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу вважається будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (пункт 292.6 стаття 292 Кодексу).

Згідно з пунктом 292.13 статті 292 Кодексу дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

Так, абзацом 5 пункту 296.1 статті 296 Кодексу зазначено, що юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів  44.2, 44.3 статті 44 Кодексу.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (зі змінами), рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі - Положення), яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.

Згідно з Положенням дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до підпункту 8 пункту 292.11 статті 292 Кодексу до складу доходу, визначеного статтею 292, не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.

Прямі фінансові інвестиції – це господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою (підпункт «б» підпункт 14.1.81 пункт 14.1 стаття 14 Кодексу).

Норми глави 1 розділу XIV Кодексу не передбачають інших виключень щодо віднесення до складу доходу платника єдиного податку при внесення коштів або майна без обміну на корпоративні права.

Таким чином, внесення учасником юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи майна (легковий автомобіль) як додатковий капітал не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), якщо така господарська операція передбачає внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою під час їх розміщенні.

В іншому разі, майно, яке внесене учасником як додатковий капітал без зміни статутного капіталу, може розглядатися як безоплатно отримані товари, надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх  повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку. Така вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів включається до суми доходу платника єдиного податку.

Щодо другого питання.

Повернення додаткового капіталу, внесеного учасниками товариства, оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором залежить від правового режиму майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, який визначений статутом товариства та/або корпоративним договором. 

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті  163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема: основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (підпункт 165.1.31 пункту 165.1 статті 165 Кодексу).

При цьому підпунктом 1.7 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, підпункти 3 і 4 пункту 170.131 статті 170 Кодексу та пункту 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас згідно з підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу.

Відповідно до підпункту 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 статті 167 Кодексу).

Крім того, об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені статтею 163 Кодексу (підпункт 1 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено статтею 168 Кодексу та підпунктом 1.4 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, сума (вартість) внеску до додаткового капіталу товариства при його поверненні учаснику не включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника у разі, якщо таке повернення здійснюється у вигляді такого самого майна та в межах фактичного внеску.

У разі, якщо внеском у додатковий капітал було у вигляді рухомого майна, а повернення проводиться у вигляді коштів, то оподаткування таких коштів буде здійснюватися у порядку, визначеному статтею 173 Кодексу.

Разом з тим, якщо повернення зазначеного внеску буде здійснювати у вигляді рухомого майна за оціночною вартістю, яка не перевищує оціночну вартість на дату внесення внеску, то у розумінні Кодексу доходу не виникає.

Водночас, якщо оціночна вартість повернення вказаного внеску перевищує початкову оціночну вартість внеску, то сума перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).