Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.07.2026 р. № 4258/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зазначеному зверненні Товариство повідомило, що в процесі своєї діяльності відповідно до укладених договорів із нерезидентом купівлі-продажу товару здійснює оплату за товар і надалі імпортує його на митну територію України з переходом права власності, що засвідчується комерційними актами приймання-передачі товару. Надалі цей товар не випускається у вільний обіг на території України, а поміщується до підземних сховищ у митному режимі «митний склад» (з оформленням митної декларації (далі – МД) типу ІМ-74) для наступного продажу нерезидентам із оформленням МД типу ЕК-11 і отримання валютної виручки за товар від нерезидента.

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати консультацію, зокрема, з такого питання:

1) чи є достатнім для цілей застосування частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон) факт поставки товару нерезидентом та здійснення у межах граничного строку розрахунків за операцією з імпорту товарів встановленого Національним банком України (далі – НБУ), для висновку про відсутність порушення резидентом граничного строку розрахунків, якщо:

товар ввезено на митну територію України та поміщено у митний режим «митний склад» (з оформленням МД типу ІМ-74);

надалі цей товар було реалізовано іншому нерезиденту без випуску у вільний обіг на митній території України;

при вивезенні товару за межі України з митного режиму «митний склад» оформлено МД типу ЕК-11;

МД типу ІМ-40 щодо такого товару не оформлялась.

2) Чи виникають в такому разі підстави для встановлення порушення граничного строку розрахунків за імпортною операцією та застосування заходів відповідальності, передбачені в статті 13 Закону?

Відповідно до підпункту 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Порядок та вимоги щодо надання податкових консультацій визначено у статті 52 Кодексу, зокрема за зверненнями платників податків контролюючий орган надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Тобто індивідуальна податкова консультація надається для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта та має на меті викладення офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Остаточну оцінку конкретних господарських операцій органам валютного нагляду доцільно здійснювати при проведенні документальної перевірки Товариства у межах повноважень з урахуванням умов договорів, первинних, транспортних та інших документів, що підтверджують фактичний зміст відповідної операції.

Щодо питання 1 і 2.

У частині першій статті 13 Закону визначено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується (частина друга статті 13 Закону).

Також у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків із дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина третя статті 13 Закону).

На сьогодні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначені в пункті 14² постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) і становлять 180 календарних днів.

У пункті 14⁴ Постанови № 18 визначено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням винятків та особливостей для окремих товарів та галузей економіки і розміру здійсненої оплати по операції. Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Необхідно врахувати, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти НБУ діють у частині, що не суперечить цій постанові (пункт 21 Постанови № 18).

У частині п’ятій статті 13 Закону визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Водночас у частині восьмій статті 13 Закону за ДПС закріплено право за результатами перевірки стягувати у встановленому в законі порядку з резидентів пеню, передбачену в частині п’ятій статті 13 Закону.

Валютний нагляд у ДПС здійснюється шляхом організації та проведення документальних перевірок платників податків із питань дотримання вимог валютного законодавства, в тому числі і встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Під час проведення податковими органами документальної перевірки кваліфікація відповідних операцій із купівлі-продажу товарів здійснюється не формально за назвою договору купівлі чи продажу товарів, та назви документів про отримання і розміщення товарів, їх зберігання і транспортування, а за сукупністю документально підтверджених обставин, що свідчать про наявність або відсутність їх безпосереднього зв’язку з купівлею та подальшим продажем і отриманням валютної виручки на рахунки, відкриті в банках України.

Отже, сукупність фактів про здійснення Товариством попередньої оплати нерезиденту за товар, отримання і ввезення такого товару на митну територію України з поміщенням у митний режим «митний склад» (оформленням МД типу ІМ-74), та подальшого продажу цього товару іншому нерезиденту з оформленням МД типу ЕК-11 «Реекспорт» і обов’язковим зарахуванням валютної виручки від такого продажу на рахунок Товариства в банку України до закінчення встановленого НБУ граничного строку розрахунків, відлік якого обчислюється з дня здійснення попередньої оплати за імпортною операцією, а також за умови документального підтвердження взаємозв’язку зазначених операцій, може бути достатньою підставою для висновку про відсутність порушення Товариством частини третьої статті 13 Закону.

Слід зазначити, що висновки щодо наявності чи відсутності факту порушення встановлених НБУ граничних строків розрахунків за кожною окремою операцією з імпорту та експорту товарів і підстав для нарахування пені згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки та детального вивчення умов і суттєвих обставин здійснених відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).