Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.07.2026 р. № 4192/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального некомерційного підприємства «_________» (далі – Комунальне некомерційне підприємство) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє. 

Згідно зі зверненням Комунальне некомерційне підприємство є комунальним закладом охорони здоров’я у статусі неприбуткової організації.

В процесі господарської діяльності та списання основних засобів у Комунального некомерційного підприємства утворюється металобрухт (чорні та кольорові метали), який реалізується спеціалізованим суб’єктам господарювання відповідно до законодавства. Отримані від реалізації металобрухту кошти надходять на рахунок Комунального некомерційного підприємства.

Як повідомляється, рішенням міської ради врегульовано питання  використання коштів, отриманих від реалізації майна та металобрухту. Зокрема, передбачено окремий порядок використання коштів залежно від статусу суб’єкта та правового режиму майна.

У зверненні Комунального некомерційного підприємства викладено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи зобов’язане Комунальне некомерційне підприємство, яке включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) з ознакою неприбутковості 0048 (інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам            п. 133.4 ст. 133 Кодексу), перераховувати до бюджету кошти, отримані від реалізації металобрухту, що утворився внаслідок списання основних засобів та іншого майна?

2. Чи призводить перерахування коштів, отриманих від реалізації металобрухту, до місцевого бюджету до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу та ризику виключення підприємства з Реєстру?

3. Чи підлягають застосуванню до Комунального некомерційного підприємства положення рішення міської ради, якими передбачено перерахування окремих коштів до спеціального фонду бюджету  міста, та чи впливають зазначені положення  на порядок оподаткування і використання коштів, отриманих від реалізації металобрухту?

 

Щодо запитань 1 – 3

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Слід зазначити, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання застосування бюджетного законодавства не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами Бюджетного кодексу України (далі – БКУ), інших нормативно-правових актів бюджетного законодавства.

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (частина перша ст. 1 БКУ).

Пунктом 42 частини першої ст. 64 БКУ передбачено, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать 80 відсотків коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок бюджетів місцевого самоврядування, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 відсотків коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло.

Це положення БКУ є чітко визначеним для безумовного його виконання підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок бюджетів місцевого самоврядування.

Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні визначають Основи законодавства України про охорону здоров’я, прийняті Законом України  від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (зі змінами) (далі – Основи законодавства України про охорону здоров’я).

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

При цьому п. 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Перелік підприємств, установ та організацій, які за умови їх відповідності вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, які не є платниками податку на прибуток підприємств, встановлено          п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Зокрема, до неприбуткових організацій можуть бути віднесені інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Основи діяльності закладів охорони здоров’я встановлено ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

Згідно зі ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я заклад охорони здоров’я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров’я комунальної власності можуть створюватися та функціонувати як комунальні некомерційні товариства або комунальні установи.

Порядок здійснення фінансового забезпечення охорони здоров’я визначено       ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

Тож обов’язковими умовами перебування комунального некомерційного підприємства, що є закладом охорони здоров’я, у статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників) такого підприємства, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на утримання такого комунального некомерційного підприємства, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами, в межах профільного законодавства.

        Водночас на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану             не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених            п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Отже, спрямування комунальними некомерційними підприємствами охорони здоров’я, а також установами та організаціями, що утримуються за рахунок бюджетів місцевого самоврядування, до відповідних місцевих бюджетів частини коштів за здані у вигляді брухту і відходів дорогоцінні метали, отриманих такими підприємствами, установами та організаціями, не є розподілом доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) таких підприємств, установ та організацій, а отже такі підприємства, установи та організації можуть перебувати у статусі неприбуткових організацій.

При цьому такими підприємствами, установами та організаціями мають дотримуватися інші вимоги, встановлені підпунктами 133.4.1 та 133.4.2 п. 133.4            ст. 133 Кодексу, щодо перебування їх у Реєстрі, а також умови, що брухт і відходи із вмістом дорогоцінних металів є складовими деталей, вузлів, виробів та матеріалів, що перебували на балансі таких підприємств, установ та організацій у складі майна та стали непридатними чи втратили експлуатаційну цінність.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).