Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.07.2026 р. № 4193/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального підприємства «__________» (далі – Комунальне підприємство) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Комунальне підприємство належить до спільної власності територіальних громад та здійснює діяльність у сфері охорони здоров’я, медичної реабілітації, санаторно-курортного лікування та оздоровлення населення.

У зв’язку із зазначеним вище розглядається питання внесення Комунального підприємства до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) .  

Комунальне підприємство звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із таких запитань:

        1. Чи може комунальне підприємство, створене обласною радою та яке користується майном на праві господарського відання, бути включеним до Реєстру за умови відповідності його установчих документів п. 133.4 ст. 133 Кодексу?

2. Чи є організаційно-правова форма «комунальне підприємство» перешкодою для внесення до Реєстру?

3. Чи достатньо внесення до статуту положень, передбачених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, для набуття статусу неприбуткової організації за умови дотримання інших вимог законодавства?

4. Чи може підприємство, перебуваючи у Реєстрі, продовжувати отримувати доходи від надання медичних, реабілітаційних, санаторно-курортних та інших послуг, передбачених статутом, за умови використання таких доходів виключно на статутну діяльність?

 

Щодо запитань 1 – 4

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

При цьому п. 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Перелік організацій, які можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, визначено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

На підставі викладеного вище обов’язковими умовами для неприбуткової організації є, зокрема: утворення та реєстрація в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного закону; заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб; а також застосування особливого порядку припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня             2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (зі змінами) (далі –              Порядок № 440).

Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості, як передбачено п. 4 Порядку № 440, здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації.

Для включення до Реєстру, згідно з п. 6 Порядку № 440, неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до зазначеного Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

Контролюючий орган, як встановлено п. 7 Порядку № 440, здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру за умови відповідності такої організації вимогам, визначеним п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, у тому числі щодо утворення та реєстрації в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Відповідно до п. 8 Порядку № 440 за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.

Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі:

подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених п. 6 Порядку № 440;

невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Що стосується комунальних закладів охорони здоров’я повідомляємо таке.

Відповідно до частини першої ст. 60² Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами) комунальне унітарне підприємство створюється уповноваженим органом місцевого самоврядування у розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і належить до сфери його управління. Комунальні унітарні підприємства створюються як комунальні комерційні підприємства або комунальні некомерційні підприємства.

Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні визначають Основи законодавства України про охорону здоров’я, прийняті Законом України  від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (зі змінами) (далі – Основи законодавства України про охорону здоров’я).

Основи діяльності закладів охорони здоров’я встановлено ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

Згідно зі ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я заклад охорони здоров’я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров’я комунальної власності можуть створюватися та функціонувати як комунальні некомерційні товариства або комунальні установи.

Порядок здійснення фінансового забезпечення охорони здоров’я визначено       ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

При цьому, згідно з частиною десятою ст. 18 Основ законодавства                     України про охорону здоров’я заклади охорони здоров'я державної та комунальної форм власності можуть надавати послуги з медичного обслуговування, які не покриваються програмою медичних гарантій з медичного обслуговування населення, а також в інших випадках, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, за плату від юридичних і фізичних осіб. Плата за такі послуги з медичного обслуговування встановлюється закладами охорони здоров’я самостійно.

Як визначено у частині першій ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я, медичне обслуговування – це діяльність закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою та/або реабілітаційною допомогою, але безпосередньо пов’язана з їх наданням.

Зауважимо, що згідно з частиною першою ст. 2 Закону України від 9 січня   2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (зі змінами) (далі – Закон № 4196-IX) під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

Частиною одинадцятою ст. 17 Закону № 4196-IX встановлено, що державні та комунальні некомерційні підприємства протягом перехідного періоду, передбаченого цим Законом, у своїх найменуваннях слова "державне некомерційне підприємство" або "комунальне некомерційне підприємство" замінюють відповідно словами "державне некомерційне товариство" або "комунальне некомерційне товариство".

Отже, для внесення підприємства, установи або організації до Реєстру мають бути дотримані всі вимоги, встановлені п. 133.4 ст. 133 Кодексу, у тому числі утворення та реєстрація в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

При цьому згідно з умовами звернення вбачається, що діяльність Комунального підприємства, що є санаторно-курортним закладом охорони здоров’я, враховуючи його організаційно-правову форму, яка не передбачена для закладів охорони здоров’я комунальної власності відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, має комерційний характер, що суперечить сутності поняття неприбуткової організації, і таке Комунальне підприємство не відповідає переліку організацій, які можуть бути включені до Реєстру згідно з вимогами п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).