Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.07.2026 р. № 4223/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Державної установи з питання необхідності складання та подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у звернені Державна установа (далі – Установа) була утворена відповідно до розпорядження Президії Національної академії наук України шляхом перетворення Державного підприємства  (далі – Підприємство).

Після зміни організаційно-правової форми Установа є платником єдиного податку четвертої групи та відповідно до пункту 297.1 статті 297 Кодексу звільнена від обов’язку нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

Також Установа повідомила, що листом Національної академії наук України (далі – НАН України) надано роз’яснення, що внаслідок перетворення, на Установу не поширюється положення статті 11¹ Закону України
від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185) та Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (далі – Порядок
№ 138).

Враховуючи, що після реорганізації відбулась зміна організаційно-правової форми, Установа просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Чи зобов’язана Установа складати та подавати до контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку?
2. Чи поширюються на Установу вимоги статті 11¹ Закону № 185?
3. Чи виникає в Установи, яка є платником єдиного податку четвертої групи та не є державним унітарним підприємством, обов’язок здійснювати відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету?
4. Чи є правомірним неподання Установою розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за звітні періоди?
5.  Чи підлягають кошти, отримані Установою від здійснення діяльності та спрямовані на виконання статутних зобов’язань, відрахуванню до державного бюджету як частина чистого прибутку (доходу)?

 

Щодо питань 1-2

Положеннями частини третьої статті 96¹ Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом, а також брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку.

Правові основи управління об’єктами державної власності визначає
Закон № 185.

Згідно з частиною першою статті 11¹ Закону № 185 державні унітарні підприємства (крім, зокрема, державних некомерційних підприємств, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі – Закон № 848) належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності) та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Положеннями абзацу п’ятого частини другої статті 11¹ Закону № 185, зокрема, передбачено, що державні комерційні підприємства та казенні підприємства, які відповідно до статті 1 Закону № 848 належать до наукових установ, а також науково-технологічні комплекси, засновані на державній власності, зобов’язані не менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на провадження ініціативної наукової та науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази .

Водночас відповідно до положень частини другої статті  8 Закону № 848 державні комерційні підприємства та казенні підприємства, які відповідно до статті 1 Закону № 848 належать до наукових установ, звільняються від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами своєї фінансово-господарської діяльності та зобов’язані не менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на провадження ініціативної наукової і науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази.

У пункті 16 статті 1 Закону № 848 зазначено, що наукова (науково-дослідна, науково-технологічна, науково-технічна, науково-практична) установа – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною.

Для надання державної підтримки науковим установам незалежно від форми власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави (далі – Реєстр) (абзац перший частини першої статті 12 Закону № 848).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 12 Закону № 848 наукові установи, включені до Реєстру, користуються податковими пільгами відповідно до законодавства України.

Отже, наукова установа, яка включена до Реєстру звільняється за результатами своєї фінансово-господарської діяльності від сплати частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету.

Статут Установи затверджено розпорядженням Президії НАН України
від 25.08.2025 № 402 (далі – Статут).

Згідно із пунктом 1.1 Статуту Установа є державною установою, що заснована на державній власності, перебуває у віданні НАН України та входить до складу Відділення загальної біології НАН України і не фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Предметом діяльності Установи крім дослідження й експериментальної розробки у сфері природних, технічних наук та біотехнологій, розроблення, доопрацювання нових високоефективних вітчизняних та іноземних технологій, препаратів, добрив, обладнання і техніки для агропромислового виробництва, у тому числі селекції та насінництва сільськогосподарських культур є, зокрема, здійснення комерційної діяльності (пункт 2.2 Статуту).

Пунктом 4.2 Статуту передбачено, що Установа зобов’язана забезпечувати своєчасну сплату податків, зборів і платежів до державного бюджету та державних цільових фондів згідно із законом, зокрема спрямувати до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) у розмірі та порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а в разі звільнення від спрямування до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) на законних підставах – не менше як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямувати на провадження ініціативної та науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази.

Станом на 01.07.2026 Установа не включена до Реєстру, який розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України.

Отже, на Установу не розповсюджується положення законодавства щодо звільнення від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу).

Враховуючи наведене вище, установа є платником частини чистого прибутку (доходу) до бюджету.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 138 частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (крім, зокрема, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону № 848 належать до наукових установ, науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності) до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності у розмірі 80 відсотків.

Відповідно до частини третьої статті 11¹ Закону № 185 державні унітарні підприємства та їх об’єднання, визначені цим Законом, подають до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку в порядку та строки, встановлені Кодексом.

Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку затверджена наказом Міністерства фінансів України
від 12.01.2021 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2021 року за № 264/35886 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 липня 2023 року № 366) зі змінами.

Положеннями абзацу п’ятого пункту 46.2 статті 46, абзацу другого пункту 49.19 статті 49 Кодексу, зокрема,  встановлено, що для платників частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу.

Форма Розрахунку передбачає заповнення, зокрема:

відмітки «Державне комерційне підприємство або казенне підприємство, яке відповідно до статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» належить до наукових установ, науково-технологічний комплекс, заснований на державній власності» у показнику рядка 9 «Відмітка платника, на якого поширюється стаття 11¹ Закону України  «Про управління об’єктами державної власності»»;

рядка 10 «Норматив відрахування частини чистого прибутку (доходу) / дивідендів на державну частку (%)»;

інформації щодо використання вивільнених коштів у рядках 22, 22.1 та таблиці «Інформація щодо законодавчих підстав для застосування зниженого / збільшеного нормативу відрахування (звільнення від сплати, зменшення / збільшення бази відрахування), розстрочення платежу» (заповнюється у разі звільнення від сплати платіжу).

Враховуючи наведене, Установа повинна за результатами своєї фінансово-господарської діяльності подавати до контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку у строки, передбачені підпунктом 49.18.2 пункту 48.18 статті 489 Кодексу не залежно від того чи сплачує вона до бюджету частину чистого прибутку (доходу) та чи звільнена від сплати такого платежу. 

 

Щодо питання 3

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Положеннями пункту 297.1 статті 297 Кодексу, зокрема, встановлено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим, третім і четвертим підпункту 133.1.1 та підпунктом 133.1.4 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу;

податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи;

податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Слід відмітити, що платіж частина чистого прибутку (доходу) - це платіж, що здійснюється юридичною особою на користь власника корпоративних прав, у даному випадку платіж на користь держави.

Положеннями Кодексу та Закону № 185 не передбачено звільнення від сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету платників єдиного податку четвертої групи.

Таким чином платники єдиного податку четвертої групи - юридичні особи, які засновані на державній власності сплачують частину чистого прибутку (доходу) до бюджету в загальному порядку.

 

Щодо питання 4

Платники частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку несуть відповідальність за неподання або несвоєчасне подання до податкового органу Розрахунку або за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) таких платежів у порядку, передбаченому Кодексом (абзац одинадцятий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).

 

Щодо питання 5

Враховуючи положення пункту 1 Порядку № 138 операції з коштами, отриманими Установою від здійснення діяльності та спрямовані на виконання статутних зобов’язань враховуються при визначенні чистого фінансового результату (прибутку) у складі обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

 

Водночас повідомляємо, що відповідно до пункту третього частини першої статті 5² Закону № 185 формування та реалізацію державної дивідендної політики в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України забезпечує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об'єктами державної власності разом з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Також Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію єдиної державної політики у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, а  також  забезпечує  формування  та  реалізацію  державної  політики  у  сфері

податкової  політики, та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює нормативно-правове регулювання у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, бухгалтерського обліку та аудиту та у податковій сфері (пункти 1, 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________________________________________________________