Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.07.2026 р. № 4231/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Релігійної організації «_________» (далі – Релігійна організація) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Релігійна організація є всеукраїнським релігійним об’єднанням, до складу якого входить релігійна громада ________ (далі – Громада). Діючи в інтересах Громади та інших релігійних громад, що зазнали руйнувань унаслідок збройної агресії російської федерації проти України, Релігійною організацією повідомлено про такі обставини.

У квітні 2026 року внаслідок обстрілу збройними силами російської федерації було істотно пошкоджено будівлю (нежитлову будівлю) Громади. Зазначені обставини зафіксовано у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення. Для продовження статутної діяльності Громада об’єктивно потребує капітального ремонту даху будівлі, заміни вікон і дверей та ремонту приміщень. 

У зверненні Релігійної організації викладено таке запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

чи не втратить Громада статус неприбуткової організації у зв’язку зі значним збільшенням адміністративних витрат та витрат на утримання будівлі (понад            20 відсотків доходу) через вимушений капітальний ремонт? 

 

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації відповідно до п.п. 133.4.2             п. 133.4 ст. 133 Кодексу використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану           не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку, як передбачено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу,  зокрема, можуть бути віднесені релігійні організації.

Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається із Закону України від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» (зі змінами) (далі – Закон № 987) та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього (частина друга ст. 2 Закону № 987).

Відповідно до ст. 7 Закону № 987 релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно зі своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому ст. 14 Закону № 987 (частина перша ст. 12 Закону № 987).

Релігійні організації, як передбачено частинами першою, третьою та четвертою ст. 18 Закону № 987, володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом.

У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об’єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності.

Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом. 

Отже, якщо релігійна організація (Громада) у статусі неприбуткової організації здійснює операції з ремонту нерухомого майна (будівлі), що перебуває у власності такої організації для цілей здійснення її статутної діяльності, то такі операції не є підставою для виключення зазначеної релігійної організації з Реєстру з визначенням податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств за умови, що зазначені операції є фінансуванням видатків на утримання такої неприбуткової організації для подальшої реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного законодавства.

У разі недотримання релігійною організацією вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 та п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються у рядках 1.1 – 1.11, а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1 – 2.6 частини І Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт).

Форма Звіту передбачає, зокрема, заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Формування доходів та видатків (витрат), що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України                     від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

На підставі викладеного вище питання формування у бухгалтерському обліку релігійною організацією у статусі неприбуткової організації витрат, у тому числі адміністративних витрат, належать до компетенції Міністерства фінансів України.

При цьому для цілей оподаткування та перебування релігійної організації (Громади) у Реєстрі Кодекс не містить будь-яких обмежень щодо розміру адміністративних витрат релігійної організації за умови дотримання вимог                   п.п. 133.4.2 п. 133.4  ст. 133 Кодексу.

Крім того, повідомляємо, що кожен платник податків може звернутися до контролюючого органу, визначеного п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Кодексу, для надання йому індивідуальної податкової консультації у порядку, встановленому ст. 52 Кодексу.  

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).