Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.07.2026 р. № 4252/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (    ), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомила, що є фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

Платником податків, як фізичною особою, було придбано товар за кордоном (Іспанія) для особистих потреб та здійснено оплату з особистої банківської картки фізичної особи, яка не використовується в підприємницькій діяльності. Згодом товар було повернуто продавцю. Проте, продавець при поверненні коштів помилково перерахував суму відшкодування не на особисту гривневу картку фізичної особи, з якої було проведено оплату, а на підприємницький валютний рахунок платника податків.

Продавець визнав факт помилкового зарахування коштів та повідомив, що немає технічної можливості здійснити сторнування або повернення коштів тим самим способом через платіжний термінал. У зв’язку з цим продавець пропонує повернути помилково зараховані кошти шляхом банківського переказу на його рахунок.

При цьому, після звернення до обслуговуючого банку платнику податків було повідомлено, що здійснення такого переказу з валютного рахунку фізичної особи - підприємця може бути неможливим aбo обмеженим з огляду на вимоги законодавства щодо використання рахунків фізичної особи - підприємця та валютного регулювання.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи вважаються кошти, помилково зараховані на валютний рахунок фізичної особи - підприємця доходом такого платника податків для цілей спрощеної системи оподаткування?

2. Чи підлягають такі кошти включенню до складу доходу платника єдиного податку?

3. Які документи мають бути у фізичної особи - підприємця для підтвердження того, що зазначені кошти є помилково зарахованими та не пов'язані з підприємницькою діяльністю?

4 Чи має право фізична особа – підприємець повернути такі кошти продавцю шляхом банківського переказу як помилково зараховані кошти?

5. Якщо повернення коштів продавцю шляхом банківського переказу з рахунку фізичної особи - підприємця неможливе або суперечить вимогам законодавства, який порядок дій повинен застосувати такий підприємець для належного врегулювання зазначеного питання?

6. Який порядок дій фізичної особи - підприємця для недопущення включення зазначених коштів до складу доходу платника єдиного податку?

Щодо першого – третього та шостого питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою І
розділу XIV Кодексу.

Доходом для фізичної особи – підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу).

Одночасно зауважуємо, що суми коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до
ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Пунктом 296.1 ст. 296 Кодексу визначено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратила чинність, зокрема, форма Книги обліку доходів та порядок її ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію Книги обліку доходів у податкових органах.

Водночас зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів у довільній формі в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп (неплатниками податку на додану вартість) вимог щодо ведення обліку доходів та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів та їх належне зберігання у відповідності до ст. 44 Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Дані обліку використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України
від 19.06.2015 № 578, із змінами.

Враховуючи викладене, якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку від нерезидента помилково отримані кошти на рахунок, відкритий у надавача платіжних послуг для здійснення підприємницької діяльності у іноземній валюті, і такі кошти не повернуті зазначеному нерезиденту, але залишаються на рахунку, то сума цих коштів включається до складу доходу платника єдиного податку у звітному податковому періоді, в якому зазначені кошти були отримані та відображаются у відповідній податковій декларації платника єдиного податку – фізичної
особи – підприємця.

Водночас повідомляємо, що зазначений платник єдиного податку може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбудеться повернення вказаних коштів, але лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення платника податку або/та інших документів.

Щодо четвертого та п’ятого питань

Відповідно до п. 69 частини першої ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» зі змінами та доповненнями
(далі – Закон № 1591) помилкова платіжна операція – платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.

Неналежний отримувач – особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі (п. 43 частини першої ст. 1 Закону № 1591).

Частиною першою ст. 10 Закону № 1591 визначено, що до надавачів платіжних послуг належать: банки, філії іноземних банків; платіжні установи
(у тому числі малі платіжні установи); філії іноземних платіжних установ; установи електронних грошей; фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг; оператори поштового зв’язку; надавачі нефінансових платіжних послуг; Національний банк України; органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Таким чином, з питання порядку повернення нерезиденту коштів, які були помилково зараховані на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доцільно звернутися до Національного банку України як особливого центрального органу державного управління, яким визначаються правила проведення банківських операцій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).