Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.07.2026 р. № 4265/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення від (    ) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомила, що у 2025 році її матір отримала іноземні доходи (грошові кошти). Проте, у липні того ж року вона померла і відповідно отримані доходи не були задекларовані.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

1. Чи встановлено чинним законодавством України зобов’язання спадкоємців щодо виконання обов’язків померлої особи із заповнення та подання податкової декларації про  майновий стан та доходи (далі – Декларація) від імені платника податку за період життя такої особи, зокрема, 2025 рік (з 01.01.2025 року по дату смерті)?

2. Якщо відповідь на перше питання  ствердна, як визначити особу із числа спадкоємців, яка має заповнити та подати Декларацію від імені платника податку, який помер?

3. Як технічно заповнити Декларацію, якщо її форма не передбачає заповнення спадкоємцями?

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника
податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою 9 відс., визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу;

в) прибутку КІК, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13
ст. 170 Кодексу;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11¹ ст. 170 Кодексу.

Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Крім того, згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу дохід, визначений ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Згідно із п. 164.4 ст. 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Підпунктом 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу встановлено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 Кодексу.

Форма Декларації та Інструкція щодо її заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 зі змінами.

Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає
за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Термін «календарний рік», наведено на офіційному сайті Верховної Ради України, а саме календарний рік – це проміжок часу, який починається з 1 січня та закінчується 31 грудня.

Пунктом 162.3 ст. 162 Кодексу встановлено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Враховуючи викладене та зважаючи на інформацію, наведену у Вашому зверненні, оскільки кошти з джерел за межами України, були отримані
у 2025 році фізичною особою, яка померла у липні 2025 року, то оподаткування зазначених коштів здійснюється у порядку, визначеному розділом IV Кодексу та п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Тобто, якщо вказані кошти як об’єкт спадщини були враховані спадкоємцями у складі успадкованого майна і оподатковані податком на доходи фізичних осіб і військовим збором відповідно до положень ст. 174 Кодексу та
п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, то обов’язку щодо подання Декларації у таких спадкоємців не виникає за умови відсутності інших підстав для подання такої Декларації.

Разом з тим, якщо зазначені кошти не були враховані у складі успадкованого майна, то фізичні особи, які отримали ці кошти, зобов'язані включити їх до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та відобразити у податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається у терміни до 1 травня року, що настає за звітним, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів. При цьому Декларація подається фізичними особами від свого імені.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.