Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.07.2026 р. № 4269/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

         Державна податкова служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення (   ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

        Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, платник податків зареєстрований фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи, перебуває у відпустці для догляду за дитиною і отримує державну допомогу  при народжені  дитини, що підтверджується відповідними виплатами від органів соціального захисту.

        Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

        1. Чи звільняється платник податків від обов’язку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)  «за себе» як фізична особа – підприємець за період, у якому за неї сплачує внески орган соціального захисту на підставі отримання допомоги при народженні дитини?

        2. Чи потрібно платнику податків подавати до ДПС додаткові документи або заяви для застосування цієї пільги, чи вона діє автоматично на підставі даних Реєстру застрахованих осіб?

        3. Чи відображати у звітності (Додаток 1) суми єдиного внеску за цей період, як «0», щоб не виникало подвійної сплати та заборгованості?

Щодо першого - третього питань

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом  України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону
№ 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до абзаців сьомого, дванадцятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для:

осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини.

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзацах дев’ятому, одинадцятому - тринадцятому п. 1 та п. 17 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Водночас, частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

На виконання вимог, зазначених п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року
№ 178 (зі змінами) затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску   за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок).

Отже, законодавством чітко визначено, що за осіб, яким до 01.01.2026 оформлено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та які продовжують її отримувати після 01.01.2026, здійснюється як виплата допомоги за правилами і у поряду, що діяли раніше, так і продовжує здійснюватися сплата єдиного внеску та подання звітності відповідним Платником.

Враховуючи викладене, на фізичну особу – підприємця, яка після 01.01.2026 продовжує отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, поширюється дія частини шостої ст. 4 Закону № 2464 на загальних підставах, а роботодавцем для таких осіб є Платники, тобто така фізична особа - підприємець з 01 жовтня 2025 року звільняється від сплати єдиного внеску за себе саму на весь період догляду за дитиною, незалежно від наявності/відсутності доходу.

Разом з тим, якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового платежу або взагалі не сплачено, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку самостійно визначає базу нарахування єдиного внеску та здійснює його сплату.

Крім того, подання фізичними особами – підприємцями додаткових документів щодо інформування контролюючого органу про пільгу зі сплати єдиного внеску роботодавцем чинним законодавством не передбачено.

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Згідно з п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7 ст. 296 Кодексу).

Фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування подають зазначену декларацію за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зі змінами (далі – Наказ № 578).

Згідно з приміткою 10 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є Додаток 1, який подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 Кодексу, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464. Додаток 1 не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частиною шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.