Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.07.2026 р. № 4276/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

          

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  ДП «» (далі – ДП) щодо оподаткування податком на прибуток операції з дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ДП є правонаступником майна державного підприємства, припиненого шляхом реорганізації.

До складу активів правонаступника передано довгострокову дебіторську заборгованість за договором безпроцентної позики.

Згідно з передавальним актом на баланс підприємства правонаступника передано залишок дебіторської заборгованості.

До моменту реорганізації первісний кредитор здійснював облік зазначеної дебіторської заборгованості. Правонаступник не є стороною, яка первісно видала позику, а лише прийняв актив за передавальним актом.

Відповідно до передавального акту разом із зазначеною дебіторською заборгованістю правонаступнику передано сформований попереднім підприємством резерв сумнівних боргів щодо цієї дебіторської заборгованості.

Підприємство, яке припинилося в результаті реорганізації, до передачі активу вже сформувало резерв сумнівних боргів та передало його правонаступнику у складі активів і зобов’язань за передавальним актом.

ДП просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи повинен правонаступник здійснювати дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості, отриманої за передавальним актом у порядку правонаступництва, якщо така заборгованість на дату її прийняття є довгостроковою та підлягає погашенню більш ніж через 12 місяців?
2. Якщо відповідь на перше питання є позитивною, чи здійснюється дисконтування виходячи із залишку дебіторської заборгованості, фактично переданого за передавальним актом, чи необхідно враховувати первісну суму договору позики?
3. Якщо правонаступник повинен здійснити дисконтування зазначеної дебіторської заборгованості, чи визнається різниця між номінальною та теперішньою вартістю фінансовим результатом (витратами) правонаступника, чи такі витрати повинні були бути визнані підприємством, яке передало актив до реорганізації?
4. Чи повинен правонаступник у подальшому визнавати фінансовий дохід від амортизації дисконту відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку?
5. Чи вливає на порядок дисконтування той факт, що договором передбачена плата за користування позикою, яка нараховується окремо від основної суми боргу?
6. Якщо правонаступнику за передавальним актом передано довгострокову дебіторську заборгованість разом із сформованим попереднім підприємством резервом сумнівних боргів щодо цієї заборгованості, яким чином правонаступник повинен відобразити зазначений резерв у бухгалтерському та податковому обліку після прийняття активу на баланс та які подальші дії необхідно здійснити щодо такого резерву відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку?

       

Щодо питань 1 – 6

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Водночас зазначаємо, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування при розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств визначається за правилами бухгалтерському обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Отже, з питань формування доходів, витрат, дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості та відображення резерву сумнівних боргів у бухгалтерському обліку правонаступника доцільно звернутись до Міністерства фінансів України як головного регулятора з питань бухгалтерського обліку.

Крім того повідомляємо, що у разі наявності дебіторської заборгованості щодо якої існує невпевненість її погашення боржником платник формує резерв сумнівних боргів.

При формуванні резерву сумнівних боргів, а також списанні за його рахунок безнадійної дебіторської заборгованості, п. 139.2 ст. 139 Кодексу встановлено податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

Відповідно п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним  п.п.  14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п. п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму витрат понад суму резерву сумнівних боргів.

У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.

При цьому фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму списаної  дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 п. 14.1ст. 14 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).