X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.07.2026 р. № 4283/ІПК/16-31-04-01-05

№_______/ІПК/16-31-04-01-05

Головне управління ДПС у Полтавській області за результатами розгляду звернення Товариства щодо питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що у 2026 році придбало адміністративну будівлю, яка являється частиною комплексу виробничих приміщень. На сьогодні будівля використовується для розміщення технологів, конструкторів, а також виробничих приміщень з промисловим обладнанням. В майбутньому Товариство планує перепрофілювати під медичний центр.

Основний вид діяльності Товариства згідно реєстраційних даних є КВЕД 32.50 «Виробництво медичних i стоматологiчних iнструментiв i матерiалiв», який класифікується в секції С «Переробна промисловість» ДК 009:2010.

Товариство запитує чи потрібно сплачувати Податок за адміністративну будівлю (далі – Будівля)?

Оскільки до звернення не додано документів, що  підтверджують право власності Товариства на Будівлю, а також документів, які підтверджують її кваліфікаційну приналежності будівель до певного класу згідно з Класифікатором будівель та споруд  НК 018:2023  (далі – Класифікатор),  то  ГУ ДПС у Полтавській області надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо викладеного питання.

Порядок нарахування та  сплати  Податку  врегульовано у  статті 266 Кодексу. 

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу встановлено, що платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Базою оподаткування Податком є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1. пункту 266.3 статті 266 Кодексу). 

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

При цьому зазначаємо, що під часткою об’єкту нерухомого майна для оподаткування Податком є право спільної часткової власності на об’єкт нерухомого майна.

У підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу міститься перелік,  який визначає окремі категорії нерухомого майна, що не є об’єктами оподаткування Податком.

У межах податкового законодавства кожен об’єкт нерухомого майна, що має документ, підтверджуючий право власності на нього (об’єкт нерухомого майна має реєстраційний номер, інвентарний номер), розглядається як окремий об’єкт оподаткування Податком, з урахуванням функціонального призначення, фактичного використання та інших характеристик такого об’єкта.

Належність будівлі до того чи іншого класу для цілей оподаткування має бути підтверджено. 

Підтвердженням даних щодо характеристик об’єкту нерухомості, зокрема, можуть бути дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, дані Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомості, матеріали технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, тощо. 

У зверненні Товариство зазначило, що придбало Будівлю, яка є частиною комплексу виробничих приміщень.

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни та/або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей заявником для проведення реєстраційних дій до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Порядок проведення технічної інвентаризації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 488 «Деякі питання проведення технічної інвентаризації» визначає, що технічна інвентаризація об’єкту нерухомого майна – це комплекс робіт з метою визначення складу, фактичної площі, об’єму, технічного стану та/або визначення змін зазначених характеристик за певний період часу із виготовленням відповідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) з використанням Реєстру будівельної діяльності.

З моменту державної реєстрації права власності на окрему будівлю, така будівля перестала бути складовою комплексу та  набула статусу окремого об’єкта нерухомого майна, що має власні технічні характеристики, площу, функціональне призначення та власника.

Проведення технічної інвентаризації забезпечує достовірність відомостей та  створює належні правові підстави для визначення об’єкта оподаткування Податком.

Оскільки Товариство є власником Будівлі, то у нього виникає обов’язок з нарахування та сплати Податку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).